Іслямов в справі Міхальчевського: репортаж із зали суду

Дніпровський районний суд Києва продовжив розгляд справи про держзраду колишнього “міністра охорони здоров’я” окупаційного «уряду» Криму Петра Міхальчевського. Суд, як відомо, перейшов до етапу допиту свідків. На черговому засіданні вислухали останнього – кримськотатарського бізнесмена, гендиректора телеканалу АТР Ленура Іслямова, який також був членом «уряду» Аксьонова в той період. Саме на цьому факті акцентує увагу захист Міхальчевського: з недавнього часу захищати екс-міністра став відомий адвокат Валентин Рибін, серед підзахисних якого були Надія Савченко та Володимир Рубан, співробітник ГРУ Александров, найманець Лусваргі та ін.

Нагадаємо передісторію “справи Міхальчевського”

 

Головний лікар Республіканської лікарні ім.Семашка в Сімферополі Петро Міхальчевський увійшов до першого складу незаконного «уряду Криму», очоливши «міністерство охорони здоров’я» 27 лютого 2014 року – одразу після захоплення півострова. Вже 10 червня 2014 року призначений Кремлем «голова Криму» Сергій Аксьонов «порадив» Міхальчевському і іншим керівникам «МОЗ» і головним лікарям республіканських лікарень написати заяву про звільнення. Як писав ЦЖР, все керівництво «міністерства» звинуватили в тому, що вони розтратили кошти гуманітарної допомоги з Росії, а також беруть з кримчан плату за лікування під виглядом благодійних внесків. Після звільнення Міхальчевський продовжував жити і працювати в анексованому Криму ще протягом року. У серпні 2015 року колишній «міністр охорони здоров’я» Криму переїхав на материкову Україну.

Як повідомлялося, Міхальчевський є одним із засновників кримського регіонального відділення політичної партії «Патріоти Росії». Її кримський осередок був зареєстрований 23 травня 2014 року. Очолював КРО в той час Сергій Доніч, тодішній «віце-прем’єр Криму» і друг Міхальчевського.

Як повідомляла прокуратура АРК, кримінальне провадження про держзраду кримських чиновників було відкрито в 2015 році. Дані про Міхальчевського були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЕРДР) в 2016 році. 5 січня 2018 року СБУ повідомила про те, що виявила в Києві Петра Міхальчевського.

Під час обшуку в київській квартирі Міхальчевського були вилучені паспорт громадянина Росії і «службове посвідчення» з підписом «голови Криму» Сергія Аксьонова. Міхальчевський не був затриманий, а приїхав в прокуратуру АРК і підписав підозру. Йому інкримінуються діяння, передбачені ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність) і ст. 111 (державна зрада).

8 січня Херсонський міський суд обрав запобіжний захід колишньому «міністру охорони здоров’я Криму» – один місяць арешту. З тих пір Міхальчевського перевели в київське СІЗО, а суд продовжує йому термін арешту.

Досудове розслідування у справі було закінчено в червні 2018 року, з тих пір її розглядає Дніпровський районний суд Києва. Процес перейшов до стадії допиту свідків. У первинному списку свідків було 47 чоловік, проте від допитів більшості з них сторона звинувачення відмовилася. На засіданнях допитали журналіста, який записав інтерв’ю з Міхальчевським в 2014 році і кримського лікаря Олега Тимченко. Допит третього свідка – Ленура Іслямова – двічі переносився: спочатку він не прийшов на засідання, потім воно було перенесено. (28 січня адвокат Валентин Рибін покинув зал засідань через неможливість перебування поруч його підзахисного. У залі засідань були присутні члени праворадикальної організації, Міхальчевський знаходився в камері за склом, його адвокат Валентин Рибін наполягав, щоб підзахисний перебував безпосередньо в залі).

Як писало БСІ, 28 січня Рибін направив в СБУ заяву з проханням відкрити кримінальне провадження про державну зраду і сепаратизмі проти Ленура Іслямова, оскільки він з 4 квітня по 28 травня 2014 займав пост віце-прем’єра «уряду» анексованого Криму.

«Якщо Міхальчевському сам факт перебування в уряді РК ставлять в провину як державну зраду, то чому такий же факт не є державною зрадою для Іслямова? Я звернувся в СБУ по тієї ж матриці, використовуючи ті ж слова і формулювання, які вживаються на адресу Михальчевського, тільки поставив прізвище Іслямова», – повідомляв Рибін.

11 лютого 2019 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних злочинів.

 «Я – за гратами, ви – свідок»

18 лютого почався допит останнього свідка. Ленур Іслямов назвав свої дані, адресу, вказав, що у нього українське громадянство і посаду: гендиректор кримськотатарського телеканалу АТР.

У відповідь на питання головуючої судді Марченко Іслямов відповів, що особисто з Міхальчевським не знайомий, неприязних відносин між ними немає, підстави обмовляти підсудного у нього немає.

Після складення присяги Іслямов, відповідаючи на питання прокурора Романа Мурачова, відповів, що про призначення Міхальчевського на посаду «міністра охорони здоров’я» дізнався з прямих трансляцій в ЗМІ в березні 2014 року, особисто на засіданнях, які вів підсудний, не був присутній.

«Я знаю, що всі міністри займалися питаннями референдуму. Ми бачили, як з телеекранів міністри закликали ходити на вибори, говорили, що в Росії буде краще жити», – сказав гендиректор АТР.

Прокурор запитав, що відомо свідкові про публічні заклики Міхальчевського про необхідність приєднання Криму до РФ. Адвокат Рибін питання попросив зняти, оскільки, за його словами, публічних закликів немає в обвинувальному акті, і це не є предметом розгляду. Суддя попросила прокурора перефразувати питання.

Прокурор (П): Що відомо про публічне виправдання Міхальчевським анексії Криму, отримання російських паспортів?

Іслямов (І) .: До нас в редакцію зверталися лікарі, які розповідали, що у всіх клініках поширюється наказ з міністерства йти на референдум і голосувати за РФ. Про отримання паспортів – я не знаю. Ця була тема в одному з ефірів.

П .: Ви можете назвати прізвища лікарів?

І .: Вони в Криму, а не тут. Це твердження зі слів людей. Міхальчевський – не найголовніший ворог України. Нехай на совісті бога і самого звинуваченого залишиться. А люди приходили з різних лікарень і розповідали.

 

Адвокат (А): Чи правильно я розумію, що все, що ви повідомили, вам відомо або з прямих ефірів, або зі слів людей?

І .: Я вже говорив, що особисто з Міхальчевським не знайомий, обмовляти його мені немає сенсу. Я бачив прямі ефіри.

А: А на тих засіданнях Ради міністрів Криму, на яких ви були, чи був присутній Міхальчевський?

І .: Я не бачив його. Я був присутній тільки на тих засіданнях, де обговорювалися кримськотатарські питання, на що мене уповноважив меджліс.

А: В обвинувальному акті щодо Міхальчевського вказуються ті обставини, які вказувалися в протоколі вашого допиту на досудовому слідстві: зазначено, що Міхальчевський надавав організаційне, фінансове, інформаційне та інше забезпечення для проведення референдуму в Криму. Що конкретно вам відомо про це забеспечення? Саме вам, а не з ефірів і не зі слів людей.

І .: Мені абсолютно нічого.

А .: Також зазначено, що Міхальчевський надавав вказівки і організаційні розпорядження всім керівникам медичних установ щодо повного сприяння виборчим комісіям в організації спецділянок з проведення референдуму. Вам особисто це відомо?

І .: Мені особисто відомо, що приходили люди і розповідали, що є наказ міністра діяти так-то і так-то. Я особисто не був присутній, коли Міхальчевський віддавав накази.

А .: Закон не дозволяє використовувати показання з чужих слів. Я намагаюся дізнатися саме ваші конкретні дані. Виходить, мені по суті опитати вас нема про що. Тоді я хочу дізнатися, а ви з якого часу працювали в уряді Аксьонова?

І .: З 4 квітня по 28 травня.

А: А в цей час ви, перебуваючи на посаді виконуючого обов’язки заступника голови Ради міністрів, видавали якісь розпорядження, щось підписували?

І .: Якщо ви готувалися до засідання, то, напевно, взяли і рішення меджлісу №13, де говориться, що призначення Іслямова і Смирнова на посаду не має політичних значень, тільки для вирішення питань з кримськими татарами. Рішення меджлісу для кримських татар – закон. Якби в цей час ви були в Криму, то зрозуміли б, що кримські татари, як тодішня українська влада, не могли взяти рюкзаки і виїхати. Ми повинні були залишитися в Криму. Тому ми брали участь в зборах, наприклад, про 18 травня, щоб російські БТРи не заїжджали в кримськотатарські селища. Якби ви були в Криму, то знали, що до того моменту вже був знайдений убитим, після жорстоких тортур, Решат Аметов. Ми по-людськи зобов’язані були робити це. Якщо я щось і підписував, то тільки те, що стосувалося кримських татар.

Адвокат Валентин Рибін спробував поставити кілька запитань про думку Іслямова про посаду міністра охорони здоров’я та інші факти, а також заявив, що той спеціально приховує своє російське громадянство.

Питання були зняті судом, як такі, що не стосуються справи, однак бізнесмен відповів, що він був громадянином РФ до 2015 року.

«Мені нема чого приховувати. У 2015 році я спалив свій паспорт, коли виїхав сюди. Я дуже багато в Криму втратив. Я подав заяву в посольство РФ і вийшов з громадянства», – повідомив Іслямов.

Потім адвокат запитав, чи давав Іслямов на посаді заступника голови інтерв’ю, де позитивно відгукувався про те, що відбувається в Криму.

«Ви ж викликали мене про Міхальчевського питати, ось і питайте. По суті питайте. Я скористаюся ст.66 КПК і не буду давати показання щодо себе», – сказав Іслямов.

Потім виступив сам Міхальчевський, практично повторюючи питання захисту: чи знайомі особисто, ким і коли призначався Іслямов, чи пам’ятає той його вступ на посаду і т.д. Іслямов знову повторив, що особисто не був присутній, інформація, яку він має, – від інших осіб.

«І ви, і я працювали в Радміні навесні 2014 року. Різниця тільки в тому, що я був призначений Верховною Радою АРК, а ви – Держрадою РК. Я був всього лише міністром охорони здоров’я, а ви – віце-прем’єром. Я – за гратами, ви – основний свідок у справі. Як ви самі собі пояснюєте? …Я вважаю, що ви відмовилися від усіх свідчень. Я вам вдячний. У мене питання до прокуратури», – сказав Міхальчевський.

Після допиту останнього свідка Валентин Рибін подав клопотання про зміну запобіжного заходу Міхальчевському на домашній арешт і носіння електронного браслета. Він назвав звинувачення на адресу свого підзахисного політично мотивованим і подав клопотання про відвід колегії суддів. Після наради клопотання про відвід було відхилене.

Потім колегія суддів приступила до розгляду питання про продовження запобіжного заходу.

Сам Петро Міхальчевський заявив, що стан його здоров’я в СІЗО погіршився. «Я приїхав свідомо, нікуди не збираюся бігти, на будь-який обмін не згоден. Вважаю справу політично мотивованою», – сказав він.

Після наради суд продовжив арешт екс-міністра на 60 діб: до 18 квітня 2019 року.

У свою чергу, прокурор подав клопотання для зміни обвинувачення. Для цього в засіданні була оголошена перерва: наступне засідання відбудеться 28 лютого, тоді стане відомо, які саме зміни будуть внесені в обвинувачення.