Судова реформа за п’ять років не дала жодних відчутних результатів, – експерт
Судова реформа за п’ять років не дала жодних відчутних результатів (окрім нового Верховного Суду, який було запущено наприкінці 2016 року). Це привело до реваншу старої системи, який проявляється в збереженні або поверненні до негативних тенденцій у судовій практиці. Про це пише експерт судової групи РПР, член Громадської ради доброчесності, Голова Третейської палати України Тарас Шепель у своїй колонці на Українській правді, передає БСІ.
Шепель аналізує практику Верховного Суду в питаннях підтримки і невтручання в сферу компетенції міжнародного арбітражу. Саме ця сфера, за його словами, одна з найчутливіших для підприємців, і впливає на стан інвестиційної привабливості України та безпеку ведення бізнесу.
Підприємці при укладанні договорів домовляються вирішувати суперечки не в державних судах, а в недержавних арбітражах – міжнародних чи внутрішніх третейських судах. Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 28 серпня 2018 року висловила позицію щодо обов’язковості визнання і дотримання арбітражного застереження про вирішення спорів міжнародним комерційним арбітражним судом.
Але у постанові від 4 березня 2019 року Верховний Суд не визнав арбітражне застереження і, відповідно, юрисдикцію міжнародного арбітражного суду на спірні відносини між сторонами. Так, ВС вирішив, що спір таки мав розглядати господарський суд.
“Найгірше, що цим прецедентом тепер може користуватися будь-хто, хто хоче уникнути виконання на території України рішення будь-якого міжнародного арбітражу чи третейського суду, за допомогою українських судів, яких десятою дорогою намагаються оминути і іноземний інвестор, і вітчизняний підприємець. Це – червона лінія, яку не можна перетинати, але яка, на жаль, в даному випадку грубо порушена“, – пише Тарас Шепель.
За словами експерта, саме неоднаковість судової практики Верховного Суду України була одним з головних нарікань на його роботу, які й спричинили прийняття рішення про ліквідацію цього суду і створення нового, з новими суддями, в тому числі з середовища адвокатів і науковців.
“Нові судді мали продемонструвати кращу якість роботи, доброчесність і сповідувати інші цінності, головною з який має бути непідкупність. Проте до Верховного Суду, як і раніше, потрапляють переважно представники “старої школи”, а багато хто з негативними висновками щодо доброчесності. Нам потрібна справжня судова реформа“, – підсумував член Громадської ради доброчесності.
- Нагадаємо, у вересні 2016 року набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя та Закону “Про судоустрій і статус суддів”, у зв’язку з чим в країні стартувала судова реформа.
- У рамках цієї реформи, під час конкурсу до нового Верховного суду, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) взяла до уваги лише 13 з 55 негативних висновків Громадської ради доброчесності. Таким чином майже 80% суддів “нового” суду – це старі кадри.
- ГРД заявила про вихід з процесу кваліфікаційного оцінювання суддів у межах переатестації через те, що процес перетворився на конвеєр, завдяки якому в “оновлених” судах опиняються недоброчесні старі судді. У Громадській раді доброчесності заявили про те, що не бажають брати участь у фейковому процесі очищення судової системи.