В українських судах майже відсутні прес-служби, – дослідження

66 % судів мають власні акаунти у соцмережах, навіть у заборонених в Україні. Проте суди майже не використовують прес-заходи для поширення інформації про свою діяльність.При цьому, голови судів зазвичай погоджує матеріали, які друкують на сайті. 

Про це свідчать дані дослідження дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України, 2018 рік», передає БСІ.

Загалом у опитуванні (яке було підготовлено ГО «Вектор прав людини» за підтримки Ради суддів України) взяло участь 269 із 674 чинних судів на підконтрольній території України, що становить 40 %. До опитування долучилися 238 із 637 місцевих судів і 31 з 37 апеляційних судів.

Соціальні мережі

Зокрема, результати дослідження свідчать, що більшість судів присутні в одній соціальній мережі — Facebook, проте 13 % (34 суди) користуються декількома соцмережами. Деякі суди навіть мають свій профіль у забороненій в Україні соцмережі ВКонтакте.
Серед найбільш типових причин відсутності власної сторінки в судах називають наступні:
– для висвітлення інформації про суд достатньо сайту;
– велике навантаження на прес-секретаря (-ку);
– це не передбачено нормативними актами;
– заборона керівництва.

“Поточні типові нормативні документи, які регулюють комунікаційну діяльність судів та їх працівників (-ць), прямо не передбачають обов’язкову присутність судів у соціальних мережах, а відтак і відповідальних працівників (-ць) за ведення такої роботи. Проте потреба у такій роботі визначається не тільки вимогами часу, а й відображена у позитивних прикладах комунікаційної роботи судових органів та їхніх прес-служб. Наприклад, у функціях прес-служби органів суддівського самоврядування передбачено організацію ведення офіційних комунікаційних майданчиків суддівського самоврядування в українських та світових соціальних мережах“, – йдеться у дослідженні.

Сайти судів

Опитування свідчить, що за наповнення сайту відповідають від 1 до 3 працівників (-ць). Для розміщення новини на сайті найчастіше передбачене попереднє її погодження. Її вміст мають погодити від 1 до 5 посадовців. У 58 % до процесу погодження контенту для сайту залучений голова суду самостійно або з іншими колегами (-жанками).

Заходи й активності

За даними опитування, суди майже не використовують прес-заходи для поширення інформації про свою діяльність.

У 2018 році лише 27 судів першої інстанції (11 %) провели від 1–3 прес-заходів, серед апеляційних судів цей показник складає 9 %. Найпопулярнішим серед судів є проведення Днів відкритих дверей.

Організація роботи комунікаційної команди суду

Опитування засвідчило, що проблема суміщення посади прес-секретаряз іншими посадами на практиці не вирішена. У 74 % судів (200 судів) працівники (-ці) вимушені суміщати посаду прес-секретаря (-ки) з іншою посадою. І тільки у 24 % (65 судів із 269) судів прес-секретар (-ка) є самостійною штатною одиницею в структурі суду. Картина суттєва відрізняється залежно від інстанції. Так у 81 % апеляційних судів прес-секретар (-ка) не працює за сумісництвом. У судах першої інстанції цей показник лише 17 % від опитаних. Прес-служби у судах переважно відсутні. Лише в 49 судів з опитаних є прес-служба.

Тільки в 4 судах першої інстанції (2%місцевих судів, що взяли участь в опитуванні) є окремі прес-служби як структурний підрозділ. А серед апеляційних — 8 судів (26% апеляційних судів, що взяли участь в
опитуванні).

«Суди продовжують рухатись в напрямку покращення комунікацій з громадою…Вкотре наголошую, що ця робота буде ставати набагато якіснішою, якщо у судах буде вирішене кадрове питання прес-секретарів (-ок), які мають бути самостійною штатною одиницею в структурі суду та перестати суміщати свою посаду з іншою. Окремі суди, зокрема апеляції, потребують створення прес-служб. І, безперечно, для всіх судів є важливим вироблення єдиних стандартів комунікаційної роботи, з врахуванням потреб різних цільових аудиторій. Вони мають бути вироблені із залученням правозахисного й журналістського середовищ», — зауважила директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак.

Жодних дій для налагодження внутрішніх комунікацій всередині суду не вживається у 31 суді (12% судів, що взяли участь в опитуванні). Дії, які направлені тільки на зовнішню цільову аудиторію названі у 7 (3% судів, що взяли участь в опитуванні) судах