Судова реформа 2.0. “Подивимось, чи зробить Зеленський другий крок”, – Чижик

На початку листопада набрав чинності новий закон під номером 1008, яким Володимир Зеленський обіцяє перезавантаження судової системи країни. Обговорення, підготовка, голосування за законопроект викликало багато питань у громадськості і він навіть став рекордсменом за кількістю зауважень з боку міжнародної спільноти.

Експертка з питань реформи правосуддя Центру протидії корупції Галина Чижик розповіла БСІ про основні ініціативи нового закону.

Перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)

Якщо аналізувати текст прийнятого закону та подивитись, які зміни були внесені до нього, то недоліків там менше, ніж позитиву. Якщо говорити про судову реформу Зеленського, то закон 1008 – це 50% цієї реформи. Цей закон передбачає повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

ВККС — один із двох ключових органів в системі судової влади країни. Вона організовує конкурси на суддівські посади та перевіряє компетентність і доброчесність чинних суддів. Попри те, що цей орган не ухвалює остаточні рішення, саме за його рекомендацією суддів призначають та звільняють з посад.

Але саме ВККС відповідальна за те, що кожен четвертий суддя Верховного суду– недоброчесний. Очищення судів комісія також провалила — лише 6% суддів з понад двох тисяч не пройшли перевірки на доброчесність.

ВККС повинна оновитись до 8 лютого 2020 року. Відлік вже запустився. Спочатку повинна бути сформована етична комісія, яка до кінця грудня має перевірити на доброчесність чинних членів ВРП та ініціювати звільнення недоброчесних.

Оновлення складу Вищої ради правосуддя (ВРП)

ВРП – також ключовий орган у судовій владі, яка призначає та звільняє суддів. Перезавантаження ВРП, на жаль, не буде, тому що у законі немає такої норми. Саме тому це лише половина судової реформи.

Закон 1008 лише пропонує тимчасовий інструмент: очистити ВРП від найбільших «негідників», оскільки складно знайти людину, яка б там не засвітилась у корупційних скандалах, у кого немає проблем з дотичною поведінкою тощо.

Етична комісія, яка звільнить кількох членів ВРП, не вирішить повністю проблему з цим органом. А ці проблеми системні. Зараз ВРП формується таким чином, що найменше 50% (11 людей) – судді, яких делегували судді. Останні 5 років рівень довіри населення до судів коливається від 1,5 до 3%. Приблизно так, як довіряють російським ЗМІ. Це катастрофічний рівень довіри. Представники суддівської системи не зацікавлені в її очищенні і оновлюванні. Потрібно перезавантажити ВРП, змінити принципи її формування, скасовувати норму про 50% суддів, перевірки на доброчесність. Вибори членів не повинні проводитись, як раніше, коли на з’їзді судів наперед вже відомо, за кого вони будуть голосувати. Наприклад, голова парламентського комітету Ірина Венедиктова пропонувала, щоб судді голосували онлайн. На мою думку, це гарна пропозиція.

Створення етичної комісії (ЕК)

Буде створено етичну комісію, яка на 50% буде складатись з міжнародних експертів, які зможуть ініціювати питання про звільнення членів ВРП і т.д. Етична комісія буде складатись з 6 членів: 3 – від ВРП, 3 – міжнародні експерти. Саме за міжнародними експертами у процесі прийняття рішень буде вирішальна роль.

У нас є такий позитивний досвід – у доборі до Вищого Антикорупційного суду. Саме за правку про міжнародних експертів була серйозна битва. У першому тексті, який подав Зеленський до парламенту була норма, що етична комісія зможе ініціювати звільнення членів ВРП, але остаточне рішення все одно приймали ті ж самі члени. Зрозуміло, що вони не будуть голосувати самі за своє звільнення. Тоді і громадськість, і деякі нардепи стали говорити про те, щоб наділити більшим впливом міжнародних експертів. Профільний комітет підтримав цю правку, щоб підсилити роль самої комісії і роль міжнародних експертів у ній. Але депутати при голосуванні у другому читанні спочатку проголосували за відхилення цієї поправки. І після різкої реакції громадськості депутати все ж таки прийняли правку.

Рішення про призначення ЕК буде приймати ВРП, але пропозиції щодо міжнародних експертів надаватимуться міжнародними організаціями. Їх визначатимуть із переліку, який пропонували міжнародні організації до складу Громадської ради міжнародних експертів.

Скорочення суддів ВСУ

Найважливіше, що, на жаль, не було змінено у законопроекті, – це норма про скорочення суддів Верховного суду України. 192 суддів скоротять до 100 без будь-яких пояснень. Проблема у тому, що суд надзвичайно навантажений, хоча самі судді кажуть, що потрібно скорочувати кількість суддів у ВСУ (у всьому світі дуже мало прикладів, коли у Верховному суді є більше ста суддів, оскільки він повинен вирішувати питання права, а не сперечання по суті). Міжнародне співтовариство розкритикувало пропозицію через те, що не було належного обґрунтування і не зовсім зрозуміло, в який спосіб буде відбуватися перевірка суддів.

Але позитивом є те, що всі судді повинні пройти перевірку на доброчесність. Кожен четвертий у ВСУ, як я казала, – суддя із заплямованою репутацією. З різних джерел ми отримуємо інформацію, що існує корупція і ВСУ. І виглядає так, що там більше, ніж 44 недоброчесних судді. Тому добре, що всі пройдуть перевірку. Найкраща гарантія того, що перевірка відбуватиметься належно, – те, що її буде проводити оновлена ВККС. Але якщо міжнародні експерти участі у формуванні комісії не візьмуть,  ми не отримуємо доброчесну ВККС: годі сподіватись на чесний відбір суддів ВСУ.

ОАСК та підсудність

Закон передбачає загальну процедуру оскарження рішень Конкурсної комісії до Окружного адміністративного суду Києва. Ми закликали депутатів підтримати правки, які б передбачали, щоб скарги на рішення конкурсної комісії з обрання ВККС, етичної комісії напряму розглядав Верховний суд.

Але вони будуть подаватись до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Це скандальне відомий суд, який ухвалює неправосудні рішення (Докладніше про скандал у ОАСК – у нашому матеріалі).  Наразі Шевченківський суд Києва заблокував роботу прокуратури по справі «плівок Вовка», а рішення прийняла суддя Тетяна Овсеп’ян, яка у 2014 році переслідувала активістів, а її потім ВРП залишила на посаді. Ситуація з ОАКС, ВРП, скандалами, призупиненням провадження дуже добре показує масштабність та проблеми у судовій системі, які потрібно вирішувати і які тільки частково може вирішити президентський законопроект. Побачимо, чи зробить Зеленський другий крок.

Цю розмову можна також прослухати