Кожен восьмий мобільний громадянин сприймає “прописку” як бар’єр у доступі до правосуддя
Оценка витрат. Фото: ZMINA
19% громадян, які проживають не за місцем реєстрації в містах, зверталися до суду або комунікували з ним протягом 2016–2018. Водночас тільки кожен восьмий вказав на проблеми чи обмеження в доступі до правосуддя через те, що він проживає не за “пропискою”.
Експерти нагадують, що однією з гарантій реалізації права на доступ до правосуддя є матеріально-технічне забезпечення судів, розбудова системи судів у такий спосіб, щоб вони були максимально наближені й доступні для населення, а також добір лише висококваліфікованих осіб на посаду судді.
Інформація про “прописку” відіграє важливу роль у доступі українців до правосуддя. Формально її використовують у всіх різновидах судових процесів. Однак найбільше значення вона все ж таки має для цивільного судочинства. Через неї визначають, який саме суд розглядатиме справу.
Також за зареєстрованою адресою проживання суд веде комунікацію про перебіг судового розгляду, зокрема надсилає сторонам повістки та судові повідомлення. Адресу листування із судом можна змінити за заявою, але якщо людина не живе за “пропискою”, то вона й не отримує листів і через це позбавлена участі в ухваленні іноді життєво важливих для неї рішень.
У кримінальному ж процесі “прописка” не впливає на перебіг досудового розслідування чи обрання запобіжного заходу. А під час обмеження волі засуджена людина відбуває покарання за місцем її проживання. Вона також може за мотивованою заявою змінити місце відбування покарання на заклад в іншій місцевості, де мешкають родичі.
Окрім цього, складнощі з доступом до правосуддя виникають у мешканців тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і Автономної Республіки Крим. Із втратою контролю над регіоном та ненадсиланням відправлень українськими поштовими службами виникли обмеження у відновленні матеріалів справ, виконанні судових рішень та повідомленні учасників справи про судові засідання. Через банківські обмеження й відмову українських судів визнавати документи, видані в Криму і Донецькій та Луганській областях, позивачі не можуть сплачувати судові витрати.
Нагадаємо, у липні президент Володимир Зеленський підписав указ “Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг”. Документ упорядковує роботу держреєстрів і послуг онлайн. Указ має полегшити життя українців, які вимушені через нестачу функцій і відсутність обміну інформацією між Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян їздити за отриманням базових адміністративних послуг до місця своєї реєстрації.