Аксенов програв позов до президента та РНБО України щодо санкцій

Так званий «голова Криму» Сергій Аксенов намагався оскаржити введення проти себе обмежувальних заходів Ради національної безпеки та оборони у 2018 році, оскільки вважав їх дискримінаційними. У березні 2020 року Верховний суд України остаточно відмовив Аксенову у його вимогах, а 14 травня РНБО продовжила дію санкцій щодо нього.

Про це повідомляє Бюро судової інформації з посиланням на постанову Великої Палати Верховного суду України.

Велика Палата Верховного суду залишила в силі рішення Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, який відмовив Сергію Аксенову у скасуванні Указу президента України від 14 травня 2018 № 126/2018.

Цим указом президент ввів у дію рішення РНБО та обмежувальні заходи, що стосуються, зокрема, і так званого «прем’єр-міністра Криму» Сергія Аксенова, які вперше були застосовані до нього ще 2016 року. Терміном на три роки були заблоковані його фінансові активи в Україні, а також блокування інтернет-провайдерами доступу до 30 веб-ресурсів, у тому числі, до їх субдоменів, серед яких — сайти незаконно створених РФ кримських «органів влади» та їх інформагенцій і телеканалів, пропагандистські ресурси.

У позовній скарзі Аксенов зазначав, що були порушені його конституційні права і свободи, зокрема право на володіння, користування та розпорядження належним майном. Також «прем’єр Криму» вважав Указ Президента дискримінаційним по відношенню до себе.

Касаційний суд вирішив, що оскаржувані санкції стосуються громадянина Російської Федерації та який є службовою особою на тимчасово окупованій території України. Суд не задовольнив вимоги Аксенова.

Однак позивача не задовольнила таке рішення суду і він оскаржив його до Верховного суду України, Велика Палата якого в цьому випадку виступала апеляційною інстанцією. 3 березня 2020 року.

Суд визнав, що застосування санкцій не порушує прав позивача: «Таке втручання держави у вказане право ґрунтується на вимогах, зокрема, закону України «Про санкції». Наведене вище правове регулювання було чітким і передбачуваним за наслідками для позивача, зокрема, з огляду на встановлення у цій справі того, що позивач є громадянином Російської Федерації, службовою особою Російської Федерації на тимчасово окупованій нею території України та виконує обов`язки «прем`єр-міністра Республіки Крим».

Суд постановив, що позивач не надав доказів того, що блокування доступу до сайтів «республіки Крим» є порушенням прав Аксенова на поширення інформації.

15 травня 2020 року президент України ввів у дію рішення РНБО, яким дія санкцій щодо Сергія Аксенова була продовжена.

Зазначимо, що у санкційних списках РНБО прізвище Аксенова вказано у російській транслітерації — Аксьонов, хоча за паспортними даними, вказаними у державних реєстрах України та рішеннях ЦВК про його реєстрацію кандидатом у депутати ВР АРК він зазначений як Аксенов.

Секретаріат РНБО не відповів на питання у інформаційному запиті Центру журналістських розслідувань, з яких підстав Аксенов вказаний у санкційних списках як громадянин РФ, адже Україна не визнає квазі-громадянство РФ на окупованих нею територіях України.

Нагадаємо:

• ЄС та США застосували санкції до Сергія Аксенова 16 березня 2014 році за і їх дія щороку подовжується.
• Сергій Аксенов є фігурантом кількох кримінальних проваджень та оголошений у розшук за підозрою у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена низкою статтей Кримінального кодексу: ст. 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ст. 255 (Створення злочинної організації), ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
• У відповідь на запит Центру журналістських розслідувань РНБО повідомила, що санкції щодо так званого «глави Ради міністрів» окупованого Криму Сергія Аксенова застосовані на підставі подання Служби безпеки України через його причетність до терористичної діяльності.