Громадськість вимагає від Зеленського ініціювати ліквідацію ОАСК

Фото: НАБУ

У свіжому подкасті Бюро судової інформації говоримо про те, що громадськість вимагає від президента Зеленського ініціювати ліквідацію Окружного адмінсуду Києва. 

Нагадаємо, ОАСК суд розглядає справи суб’єктів владних повноважень, юрисдикція яких поширюється на всю країну. Він може встановити відсутність повноважень або визнати протиправним і скасувати будь-яке рішення міністерства і фактично будь-якого органу влади, що знаходиться в Києві.

За словами директора фундації де-Юре Михайла Жернакова, «зірковий склад» суду  був спеціально створений Андрієм Портновим та Сергієм Ківаловим за часи Януковича. Під час судової реформи не був звільнений жоден суддя цього суду, а сама реформа жодним чином його не торкнулась.

17 липня НАБУ та САП повідомили про підозри суддям Окружного адміністративного суду Києва та пов’язаним з ними особам у вчинені низки злочинів.

За даними Національного антикорупційного бюро України, голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, щонайменше, в минулому році впливав на роботу Конституційного суду, інших судів та контролюючих органів. За версією слідчих, він утілював забаганки політиків чи бізнесменів — а інколи, щоб задовольнити інтереси колег чи засвідчити впливовість суду, впливав на формально незалежні інституції із власної ініціативи.

За допомогою судових проваджень, як свідчать записи, він міг домогтись призначення на певні посади «потрібних» для себе людей чи скасувати дію окремих норм закону. А коли його турбувала робота журналістів — зокрема, «Слідства.Інфо» — Вовк намагався «по знайомству» отримати дані про телефонні з’єднання людини.

При цьому, після опублікування файлів Вища рада правосуддя не висловила жодного засудження чи занепокоєння корупцією в Окружному адмінсуді Києва. Навпаки – засудила дії НАБУ, яке оприлюднило плівки. Бо мовляв, НАБУ підриває авторитет суду.

При цьому, нагадує координаторка проєкту Prosud Катерина Бутко, рік тому ВРП відмовилась відсторонити Вовка та його заступника Аблова, які фігурують у нових плівках.

При цьому, під час візиту прем’єра Дениса Шмигаля до Брюсселю, пише Європейська правда, на зустрічі з представниками МВФ була чітко артикульвана умова надання наступного траншу: проведення справжньої судової реформи. Зокрема, перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відбір її членів має проводитися спеціально створеною конкурсною комісією із міжнародною участю. По-друге, у судовій системі має бути створена Комісія з питань доброчесності та етики, завданням якої є перезавантаження Вищої ради правосуддя. У складі комісії також мають бути міжнародники. Щоби не відбулося небажаних змін, у меморандумі про макрофінансову допомогу прописали також її повноваження.

Крім того, у подкасті говоримо про:

  • Так званий «Чорноморський районний суд» в анексованому Криму засудив 55-річного кримського татарина Нарімана Межмедінова до 8 років ув’язнення;
  • В Криму продовжуються показові заочні судові процеси над лідерами кримських татар: Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова;
  • Розглядали окупаційні «суди» і апеляційні скарги адвокатів на рішення про утримання в СІЗО фігурантів останньої хвилі репресій. Нагадаю, на початку липня після обшуків у Криму були затримані 7 людей, у тому числі незрячий Олександр Сізіков, якому підкинули заборонену літературу. Йому, нагадаю, призначили домашній арешт. Адвокатка Сафіє Шабанова просила пом’якшити заборони, які були встановлені Сізікову. Проте суд відмовив у задоволенні всіх скарг;
  • Так званий «Джанкойський районний суд» відмовив у задоволенні позову правозахисниці Лутфіє Зудіевой про визнання незаконним застереження від російської прокуратури. У травні правозахисниці винесли два застереження – одне від поліції, друге – від прокуратури. В обох документах, за її словами, немає чітких вказівок, які саме дії Зудіевой вважаються протиправними або антигромадськими;
  • У Південному окружному військовому суді у Ростові-на-Дону продовжується розгляд справи щодо Красногвардійської групи по «справі Хізб ут-Тахрір». В ході засідання продовжилося дослідження шостого тома кримінальної справи;
  • Громадянський журналіст Рустем Шейхалієв залишиться під вартою. Апеляційний суд у російському місті Сочі відхилив апеляційні скарги. Рустем Шейхалієв з 2015 року системно висвітлював арешти і обшуки в Криму, знімав фото і відеоматеріали. 27 березня 2019 року його заарештували за причетність до забороненої в Росії і вільно діючої в Україні організації «Хізб ут-Тахрір», після наймасштабніших в сучасній історії кримських мусульман обшуків.  Наразі в Криму заарештовано 10 громадянських журналістів.
  • Між тим, МЗС України та низка громадських організацій розпочинають масштабний проєкт з підтримки громадянських і професійних журналістів, які зазнають утисків та тортур, зокрема, в окупованому Криму. Розповідає голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. За словами Печончик, з початку окупації Криму правозахисники задокументували понад 350 фактів переслідування журналістів та блогерів на півострові. Через політично мотивовані звинувачення на території Російської Федерації та окупованого нею Криму перебуває щонайменше 100 політв’язнів – громадян України, яких переслідують через громадську, правозахисну, журналістську діяльність, політичні погляди та релігійні переконання.