Верховний суд знову відмовив у відкритті доступу до «Вконтакте»

Колегія Касаційного адміністративного суду визнала, що блокування доступу до російським ресурсів можна оцінити як втручання держави у права і свободи громадянина, однак вказав, що таке втручання є обґрунтованим.

Про це повідомляє Бюро судової інформації з посиланням на постанову Касаційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року.

28 травня 2020 року юрист Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов звернувся до Касаційного адміністративного суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України Володимира Зеленського. В рамках позову просив суд скасувати частину Указу від 14 травня 2020 року, яким Зеленський продовжив блокування роботи в Україні російської соцмережі «Вконтакте» та сервісів «Mail.ru». Третьою особою до розгляду була залучена Служба безпеки України.

На обґрунтування позовних вимог Лихачов посилався на те, що є користувачем соціальних мереж «Вконтакте» та «Одноклассники», крім того, на його ім`я зареєстрована електронна пошта на домені «Mail.ru». Вважає, що заходи, передбачені Указом, порушують його права як громадянина України та є незаконними, оскільки суперечать Цивільному кодексу України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про санкції», а також порушують його право на інформацію та на свободу вираження поглядів.

Сторона відповідача подала відзив, в якому було зазначено, що оскаржуваний Указ видано з метою захисту національних інтересів, безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України. Крім того, сторона президента вважає, що позивач, тобто Роман Лихачов не набув прав чи обов’язків у зв’язку з прийняттям відповідного Указу, а, відтак, й не набув права на судовий захист.

Тобто права позивача не є порушеними, оскільки останній не входить до переліку підсанкційних осіб.

Колегія суддів зауважила, що передбачене Конституцією України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки. Так само суд поставився до позиції позивача щодо нібито порушення статті 7 ЗУ «Про інформацію», яка говорить, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації.

В цьому контексті суд узяв до уваги статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Проте здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки.

Верховний Суд визнав, що тимчасове обмеження доступу до окремих інтернет сервісів та ресурсів можна оцінити як втручання держави у права і свободи позивача, зокрема, право одержувати і поширювати інформацію.

Разом з тим таке втручання не позбавляє його цього права як такого, а лише тимчасово, на чітко визначений строк, та щодо чітко визначених інтернет-ресурсів — обмежує можливість реалізації цього права серед користувачів інтернету з IP-адресами в Україні.

Легітимність блокування інтернет-провайдерами доступу до вказаних ресурсів обумовлена, насамперед, тим, що держава встановила, що через такі ресурси поширювалася інформація, яка створювала загрози для національної безпеки та територіальної цілісності України.

Таким чином, суд відмовив Роману Лихачову у задоволенні його позову. При цьому визначив, що позивач не був позбавлений можливості використовувати для одержання, зберігання та передачі інформації через мережу Інтернет інші веб-ресурси, аналогічні тим, доступ до яких було обмежено на підставі оскаржуваного Указу.

Нагадаємо:

• 15 травня 2017 року президент Петро Порошенко підписав указ № 133/2017 «Про введення в дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким до санкційного списку України були внесені, зокрема, російські соціальні мережі і пошукові сервіси. Доступ до них на території України був заблокований терміном на три роки. 14 травня 2020 року президент Володимир Зеленський продовжив дію санкцій щодо вказаних сервісів.
• У листопаді 2017 року Вищий адміністративний суд України відмовив юристу Роману Лихачову у позові щодо скасування заборони роботи «Mail.ru Group», «Вконтакте» та «Одноклассники» в Україні. Раніше ВАСУ вже двічі відмовляв в аналогічних позовах громадянам Євстіфеєву М. І. та Боярову А. В. Таке рішення було аргументовано, зокрема, і тим, що права використовувати ці ресурси насправді не обмежені. Просто виникли окремі перешкоди в їхньому використанні. Малося на увазі, що заблоковані сайти не заборонено відвідувати завдяки спеціальним додаткам та браузерам.