Дослідження УГСПЛ: Окупація Криму — лише привід для Приватбанку не повертати депозити вкладникам

Ганна Рассамахіна, координаторка кримської приймальні УГСПЛ, адвокат

Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала власне дослідження щодо проблеми кримських вкладників ПриватБанку. У березні 2014 року, після окупації Криму РФ, банк заблокував рахунки, відкриті на території півострова та відмовився добровільно повертати гроші своїм кримським клієнтам. Повернути свої депозити вони можуть тільки через судове рішення, на отримання якого йдуть роки.

Експерти УГСПЛ дійшли висновку, що ПриватБанк умисне затягує судові процеси, які стосуються кримських вкладів, свідомо повідомляє неправдиві відомості суду та намагається уникнути виконання своїх зобов’язань.

Про це повідомляє Бюро судової інформації з посиланням на оприлюднене дослідження УГСПЛ.

Експерти УГСПЛ детально проаналізували кроки Приватбанку щодо його кримських клієнтів від початку окупації і до нинішнього часу. Дослідники нагадали, що 24 квітня 2014 року на сайті фінустанови був оприлюднений заклик до вкладників — мешканців АРК про підпис петиції до Володимира Путіна про дозвіл будь-якому російському банку стати правонаступником ПБ в Криму для виконання зобов’язань перед кримськими клієнтами.

Після цього Приватбанк не надавав жодних роз’яснень щодо того, як кримські вкладники можуть отримати свої кошти. Натомість закликав виїжджати на вільну територію України, де у відділеннях можна погасити кредитну заборгованість.

3 вересня 2014 року нелегітимним парламентом Криму було прийняте рішення про націоналізацію всього рухомого та нерухомого майна, належного банку.

Наприкінці квітня 2014 року на сайті банку з’явилось повідомлення про те, що мешканці окупованого Криму зможуть отримати доступ до банківських послуг лише після пред’явлення довідки ВПО.

У квітні 2015 року Приватбанк звернувся до Постійної палати третейського суду із позовом до РФ про відшкодування шкоди, спричиненої порушенням умов Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій.

4 лютого 2019 року ППТС своїм Частковим Рішенням встановила, що РФ порушила свої зобов’язання за двосторонньою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, незаконно експропріювавши активи «Приват» в Криму, і що банк має право на відшкодування понесених від цього порушення збитків в повному обсязі. Слухання щодо визначення розміру збитків призначені на травень 2021 року.

В більшості досліджених судових справ представники ПБ наполягали на тому, що позивачами не надано документів встановленого законодавством зразку на підтвердження позовних вимог. Документи, надані позивачами на підтвердження укладення депозитних договорів з банком, оголошуються банком недійсними. Починаючи із 2019 року в деяких справах представники не заперечують сам факт укладення договорів банківського вкладу, проте наполягають на тому, що позивачами не доведено факт неповернення депозитних коштів.

Також 17 листопада 2014 року Приватбанк уклав з ТОВ «Фінілон» договір переведення боргу, яким ТОВ «Фінілон» було передано зобов’язання за депозитними договорами, укладеними установами Банку в АР Крим та м. Севастополі. ПБ сплатив за переведення боргу вісім мільярдів двісті п’ятнадцять мільйонів гривень. З моменту укладення цього договору вимоги щодо повернення депозитів кримським вкладникам мають пред’являтись до ТОВ «Фінілон».

«По-перше, є вже кілька рішень судів, які набрали чинності, крім Верховного суду — ми очікуємо їх до кінця року. Але є рішення апеляційних інстанцій, якими визнано неспроможним цей договір з Приватбанком. До того ж, немає в реєстрі судових рішень жодного позову до ТОВ «Фінілон» від кримського вкладника. Можна сказати, що ця спроба Приватбанку передати свої зобов’язання ТОВ «Фінілон» не вдалася. Суди не визнають компанію такою, що має виконувати зобов’язання перед вкладниками», — заявила координаторка кримської приймальні УГСПЛ, адвокат Ганна Рассамахіна під час презентації дослідження.

Центр журналістських розслідувань у серії матеріалів стосовно проблеми кримських вкладників з’ясував, що у 2014 році «ПриватБанк», що належав Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову, перекинув рідний компанії ФК «Фінілон» 8,215 млрд гривень з рахунків вкладників кримських відділень, не питаючи у них дозволу. І ці гроші зникли. А про договір переведення боргу кредитори — кримські вкладники дізналися лише через три роки. Афера триває і без Коломойського. Представники уже державного «ПриватБанку» під час судових засідань у справах кримських вкладників вже визнають, що банк передав їх гроші фінансової компанії «Фінілон». Банк таким чином намагається зняти з себе відповідальність перед вкладниками, але гроші повертати все одно доводиться, хоча розгляд справ вимагає більше часу. Банк виплачує кошти з «власної кишені».

На думку авторів дослідження УГСПЛ, задля припинення порушень чинного законодавства Приватбанк повинен:

— Розблокувати всі рахунки, які відкривались в АР Крим та м. Севастополі до лютого 2014 року, а також надати усім кримським клієнтам доступ до системи інтернет-банкінгу Приват24.

— Припинити перешкоджання судовому розгляду позовів про повернення кримських депозитів на тій підставі, що документи, котрі надаються позивачами на підтвердження відкриття банківських рахунків, є недійсними.

— Уточнити свою позицію щодо виплати компенсації Фондом захисту вкладників та забезпечити її відповідність законодавству України.

— Узгодити офіційну позицію ПБ щодо повернення кримських вкладів, виключивши твердження, що носять дискримінаційний характер та суперечать чинному законодавству.

Нагадаємо:

  • 17 листопада 2014 року КБ «Приватбанк» підписав договір з ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» на переведення боргу — своїх зобов’язань із виплати коштів, що знаходились на рахунках кримських вкладників Приватбанку, без їхньої згоди. Як з’ясував Центр журналістських розслідувань, фінансова компанія афілійована з колишнім керівництвом «Привату» — олігархами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.
  • Колишня міністерка фінансів України Оксана Маркарова заявляла, що Мінфін не несе відповідальності за незаконне списання зобов’язань ПриватБанку перед кримськими вкладниками, оскільки це відбулося до того, як ПриватБанк був націоналізований.
  • ПриватБанк визнав, що до націоналізації перерахував за «Договором перевода долга» понад 15 мільярдів гривень афілійованій фінансовій компанії «Фінілон» для виплати кримським вкладникам. Але «Фінілон» зобов’язання за договором не виконав.
  • 18 листопада 2019 року прокуратура АРК за заявою ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг» відкрила кримінальне провадження за фактом протизаконної передачі коштів кримських вкладників ПриватБанку афілійованій з ним компанії «Фінілон».