Конституційний суд скасував повноваження НАЗК перевіряти декларації посадовців та закрив доступ до реєстру — рішення

На сайті Конституційного суду України опублікований повний текст рішення про визнання неконституційною статті 366–1 ККУ щодо кримінального покарання за недостовірне декларування. Рішення також закриває доступ до електронних декларацій, положення щодо контролю та перевірки цих документів та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

Про це пише Бюро судової інформації з посиланням на рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року.

Велика палата Конституційного суду України у складі суддів: Олександра Тупицького (голова суду), Сергія Головатого, Віктора Городовенка, Ірини Завгородньої, Олександра Касмініна, Віктора Колісника, Віктора Кривенка, Василя Лемака, Олександра Литвинова, Володимира Мойсика, Олега Первомайського, Сергія Саса, Ігоря Сліденка, Петра Філюка та Галини Юровської визнали неконституційними низку статтей ЗУ «Про запобігання корупції», які визначали діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, а також статтю 366–1 Кримінального кодексу «Декларування недостовірної інформації». Рішення Конституційного суду набирає законної сили з дня ухвалення.

Громадська організація «Центр протидії корупції» зробила аналіз рішення та на що саме воно вплине.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України, ніхто, окрім співробітників НАЗК, не матиме доступу до декларацій чиновників. Жодних перевірок декларацій відтепер здійснювати ніхто не може.

Скасовано положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Це ставить під сумнів притягнення чиновників до будь-якої відповідальності за за будь-які порушення антикорупційного законодавства.

Скасовані усі повноваження НАЗК щодо контролю декларацій та нівелює всі перевірки та рішення за їх результатами, що мали місце з початку функціонування системи.

Чиновникам, які порушують антикорупційне законодавство, НАЗК не зможе ініціювати навіть дисциплінарну відповідальність. Агентство не зможе нічого перевіряти і відповідно запитувати додаткову інформацію.

Нівельований взагалі обов’язок врегульовувати конфлікт інтересів у перелічених тут посадовців, а значить і ліквідує відповідальність за дії в умовах конфлікту інтересів.

НАЗК, яке утворювалось, насамперед, для перевірки декларацій чиновників та контролю за конфліктом інтересів у їх діяльності втратило більшість своїх повноважень та прав для цього. Це фактично унеможливлює будь-яку ефективну діяльність цього органу. Більш того, НАЗК через це не зможе дієво реалізовувати й інші повноваження — наприклад, щодо контролю за партійними фінансами.

У мотиваційній частині відсутнє обґрунтування неконституційності більшості положень, які зрештою втратять чинність через рішення КСУ. Це суттєво ускладнює розуміння, у чому була проблема з цими нормами — і це, у свою чергу, ставить під великий сумнів можливість повторного запровадження подібних норм. Наприклад, незрозуміло, чому декларації більше не можуть бути публічними. А за відсутності обґрунтування цього — неможливо підготувати такі законодавчі зміни, які б враховували правову позицію КСУ.

Скасування цих норм порушує зобов’язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС.

Національне агентство з питань запобігання корупції зауважує, що виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого, які прийняли рішення про скасування антикорупційних норм.

«У декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей. У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн», — йдеться у повідомленні НАЗК.

Журналіст-розслідувач програми “Схеми” Олександр Чорновалов виявив, що голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами РФ.

Нагадаємо: 

• 27.10.2020 року Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій. 
• 27.10.2020 Нацагентство з запобігання корупції повідомило, що судді Конституційного суду ухвалили рішення щодо «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.
• 28.10.2020 В Офісі президента, коментуючи рішення Конституційного суду скасувати кримінальне покарання за недостовірне декларування, заявили, що, «незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому випадку, відновлені».
• 26.02.2019 року Конституційний суд України вирішив, що положення статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення, не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. 
• 06.06.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення про неконституційність норми закону про обов’язкове електронне декларування доходів громадськими активістами, які ведуть антикорупційну діяльність.
• 29.08.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.