Безгрошів’я в судах: нестача коштів на марки з конвертами та борги за комуналку

В Україні понад шість сотень судів. Районні, міські, апеляційні, господарські, адміністративні…. Для того, щоб сторони у спорах та кримінальних провадженнях були належно повідомленими про дату, час, місце розгляду, який саме суддя буде слухати справу — учасникам поштою надсилають повістки та вже прийняті судові рішення. Це звично та елементарно. Але що робити, коли листи не будуть надходити? Саме з такою проблемою зіткнулися в Україні суди різного рівня цього року. Про це у блозі від Бюро судової інформації.

Перше повідомлення про припинення відправлення кореспонденції з’явилося ще в лютому від Татарбунарського районного суду Одеської області. Листи у паперовому вигляді перестали надсилати через брак коштів. Так, у суду не вистачило грошей, щоб закупити марки.

А через місяць, у березні, вже Вища рада правосуддя публічно звернулася до Верховної Ради України та Кабміну щодо критичної ситуації з фінансовим забезпеченням органів правосуддя.

У цьому зверненні ВРП скаржиться, що коштів не вистачає не те, що на розвиток сервісів, таких як «Електронний суд», а й на зарплати працівникам апарату та суддям.

«Наявний розмір фонду оплати праці не покриває передбачені законодавством обов’язкові виплати і забезпечує середньомісячну заробітну плату працівника апарату суду в розмірі 2 100 грн. на місяць, що призвело до виникнення соціальної напруги серед працівників апаратів судів», — написано у зверненні.

Розподіл коштів за заяви про нестачу

Розписом Державного бюджету України на 2020 рік на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя передбачено 15,7 мільярдів гривень. У цю сумму входять і витрати на Службу судової охорони.

ВРП зазначала, що передбачений фонд оплати праці охоронців на 2020 рік, а це понад 1 мільярд 100 мільйонів гривень, дає змогу найняти тільки 53% від потрібної кількості працівників охорони.

Власне, Вища рада правосуддя просила народних депутатів та Кабмін виділити ще загалом майже 9 мільярдів гривень на: оплату роботи працівників апаратів, придбання засобів захисту та дезінфекції для запобігання поширенню коронавірусу SARC-CoV–2, на створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та на ремонти в будівлях судів.

У червні Рада суддів України виступила з аналогічною заявою про брак коштів. У судів з’явилися борги за комуналку, скінчились кошти на придбання паперу, оргтехніки, утримання приміщень. Про це заявляв голова Ради Богдан Моніч.

Тоді ж голова Голосіївського районного суду Києва Наталія Чередніченко звернулася до ВРП та РСУ стосовно наявності ознак втручання в правосуддя через незабезпечення фінансування відправлення поштової кореспонденції.

Суди з боргами

У жовтні-листопаді 2020 року суди масово почали повідомляти громадян про припинення надсилання кореспонденції. Тернівський районний суд Кривого Рогу зробив це 6 жовтня, а ще раніше, у червні.

За ним Гусятинський районний суд Тернопільської області, Жовтневий районний суд Кривого Рогу, частково Херсонський міський суд і повністю навіть Київський апеляційний. Таку проблему вже важко не помітити, адже без письмових повідомлень залишилися учасники судових спорів столиці. І 9 листопада — навіть Печерський райсуд Києва.

Електронні засоби зв’язку

А як же, скажете ви, розхвалена діджиталізація? Ціле цифрове міністерство створили, курс на відмову від паперових документів і так далі.

Дійсно, існує система «Електронний суд», яка передбачає надсилання і отримання усіх документів в електронному вигляді. Але є і недолік, про який ще в червні говорив Богдан Моніч — не всі фізичні та юридичні особи хочуть реєструватись у цій системі.

«Я знаю, що ті люди, які зареєстровані в Електронному суді, хто вміють користуватися, то там все нормально. Вони отримують і копії рішень… Але це треба, щоб людина сама виявила бажання зареєструватися», — каже Оксана Теленик, прессекретар Херсонського міського суду.

Отримати виклик та повідомлення про судове засідання можна також за допомогою sms-повідомлення. Для цього необхідно піти до суду та подати заяву на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, вказавши у ній номер мобільного телефону.

Але чи будуть це робити люди, які не знають, що щодо них хтось подав позов? Навряд чи. І питання належного повідомлення, яке потім вплине на строк розгляду спору, однозначно виникне. Та чи будуть це робити маломобільні групи населення, літні люди?

Плани на майбутнє

Із останнього: державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке займається адмініструванням того ж судового реєстру, вже заборгувало «Укртелекому» понад 15 мільйонів гривень. Через це провайдер надає підприємству інтернет низької швидкості. А це негативно впливає на функціонування Електронного суду, електронної пошти, проведення судових засідань в режимі відеоконференцій, відправку судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, своєчасне надсилання судових повісток в електронному вигляді тощо…

Сьогодні судам бракує грошей на такі елементарні речі, як конверти, марки, папір, тонер для принтерів. Через це суди не можуть повідомляти сторони про судові засідання. Грошей не вистачає навіть на оплату роботи працівників судового апарату. Тобто є пряма загроза зупинення відправлення правосуддя.

Але в проекті бюджету на 2021 рік ми бачимо, що витрати на судову систему скорочені ще більше в порівнянні із завідомо проблемним фінансуванням 2020 року — тепер Кабмін пропонує на фінансування судів 15,65 мільярдів гривень.

Це при тому, що розмір мінімальної зарплати збільшився. Що у наступному році має розпочатися активне призначення нових суддів — через кадровий голод в країні.

За розрахунками Державної судової адміністрації на наступний рік потрібно ще близько 5,6 млрд. грн. В іншому випадку наслідки критичного недофінансування учасники судових спорів можуть відчути наступного року набагато раніше, ніж цьогоріч.