Суддя дозволив арештувати рахунки журналістів bihus.info до рішення апеляції

Суд за одне засідання задовольнив позов Сергія Семочка до журналістів і зобов’язав їх спростувати інформацію про російське громадянство і численне майно родичів ексрозвідника – бо той просто заявив, що не вважає своїх родичів – родичами.

Про це повідомляє Bihus.Info з посиланням на рішення суду.

Суддя Голосіївського районного суду Києва Юрій Мазур проголосив рішення 10 вересня, однак повний текст рішення тривалий час не надавав і не публікував. Авторка сюжету Леся Іванова отримала повний текст від суду лише 16 жовтня, після чого у відведені законом сроки (30 днів) було подано апеляцію. Однак виявилося, що на той момент суддя Мазур вже видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду – спростувати і виплатити Семочку судові витрати. На основі листа суду приватний виконавець, не чекаючи апеляції, арештував рахунки – каналу, ведучому програми Денису Бігусу та журналістці Лесі Івановій.

У 2018 році в ефірі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» вийшло розслідування про Сергія Семочка, на той час замголови Служби зовнішньої розвідки. Журналісти знайшли обґрунтовані підстави вважати, що у численних родичів розвідника – його дружини, пасинка, падчерки і зятя та ін. – є російські паспорти, видані на території анексованого Криму, а також низка елітних об’єктів нерухомості в Козині під Києвом. Також йшлося про тиск СБУ на фармбізнес та втручання економічної контррозвідки СБУ, якою до розвідки керував Семочко, у держзакупівлі діалізних препаратів, що за словами постачальників ліків призвело до зупинки поставок і близько 200 смертей пацієнтів.

Справу розглядали близько року: в суді допитували свідків, робили огляд державних реєстрів, зокрема прямо на суді журналісти продемонстрували, як перевірити наявність паспортів у родичів Семочка в офіційному реєстрі РФ. Однак влітку суддя звільнився і справу передали іншому – Юрію Мазуру. Той замість слухати справу спочатку – за одне засідання прийняв рішення задовольнити вимоги Семочка: визнав недостовірною та зобов’язав спростувати низку цитат із сюжету та окремого ефіру після нього.

Цікаво, що всі докази, які стосуються громадянства і майна пасинка, падчерки і зятя Семочка – суд не спростував, а просто не прийняв як докази. Бо Семочко заявив, що класифікує людей як родичів тільки в юридичному значенні Сімейного кодексу, тому визнає родиною тільки дружину і сина, а решту – ні. Тобто інформація щодо їхнього громадянства і майна не була спростована, але суд спростував усі дані щодо них тільки тому, що Семочка не вважає їх родичами. При цьому, також виходить, що “за компанію” суд спростував інформацію і про дружину – хоча її Семочко членом родини визнав, а дані щодо її майна та паспорта підтверджуються українськими та російськими реєстрами відповідно..

Окрім того суддя, всупереч закону і здоровому глузду, зобов’язав журналістів спростувати:

Фрази, що не належать авторам сюжету, а є свідченнями сторонніх осіб (в сюжеті є коментарі представника діалізної фірми, який розповідає про тиск СБУ на фармбізнес: «Им очень важно было показать дистрибьюторам, что не платить нельзя” , “Вместо того чтобы пресекать эти схемы, они их курируют»)

Фрази, в яких не йде мова про Семочко і він там взагалі не згадується (напр. «Ні для кого не секрет, що роками фармбізнес доїв бюджет і косив від податків…»)

Художні прийоми, метафори, алегорії (напр. «Він у нас демон в двох іпостасях» або «паспортів з куркою більше ніж з тризубом»

Оціночні судження, які ґрунтуються на офіційних документах, публікаціях інших ЗМІ, показах свідків (напр. про те, що СБУ, а саме економічна контррозвідка Семочка втрутилася у закупівлі діалізних препаратів і це закінчилося смертями пацієнтів – це журналістська оцінка документів за підписом Семочка, численних публікацій зокрема у виданні «Наші Гроші» та слів представника фармбізнесу, який на суді навіть надав список померлих пацієнтів). Документи суддя проігнорував, а покази свідків у суді просто не прийняв взагалі.