Колишні заручники Кремля об’єдналися для звільнення політв’язнів
16 колишніх політв’язнів об’єдналися для захисту прав та звільнення незаконно утримуваних українців на тимчасово окупованих територіях. Презентація новоствореної платформи відбулася 4 березня в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Найближчим часом учасники об’єднання обіцяють сформувати конкретний план дій.
Засновниками платформи стали: Станіслав Асєєв, Володимир Балух, Едем Бекіров, Павло Гриб, Володимир Жемчугов, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Ігор Козловський, Ігор Мовенко, Євген Панов, Ісмаїл Рамазанов, Микола Семена, Олег Сенцов, Роман Сущенко, Ахтем Чийгоз та Олександр Шумков.
Заяву щодо мети об’єднання оголосив Павло Гриб.
За словами Олега Сенцова, учасники об’єднання з метою тиску на Росію будуть проводити інформаційні кампанії для звільнення політв’язнів.
«Щоб всі міжнародні розмови, заходи за участі Росії, дипломатичні, політичні, культурні, будь-які… починалися із питання про те, коли звільнять українських політв’язнів», — сказав Сенцов.
«Нам пощастило і ми опинилися на свободі завдяки зусиллям сотень тисяч українців, міжнародній спільноті. І з того дня кожен з нас продовжив брати участь у процесі наших братів, які сидять та, на жаль, будуть сидіти, і ще їх будуть арештовувати до тих пір, поки ми не переможемо ворога та не звільнимо свої території. І сотні тисяч заручників у великому таборі, який називається окупованим Кримом та частиною Донбасу. Ворог буде постійно саджати наших громадян», — сказав Ахтем Чийгоз, заступник очільника Меджлісу кримськотатарського народу.
Станом на кінець січня 2021 року 108 осіб були позбавлені волі у рамках політично або релігійно вмотивованого кримінального переслідування. Більше семи десятків з них — кримські татари. У лютому прокотилася нова хвиля обшуків та затримань. Суддівська колегія Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону засудила кримського активіста Олега Приходька до 5 років ув’язнення в колонії суворого режиму. 14 правозахисних організацій України засудили рішення російського суду та закликали міжнародні організації посилити тиск на РФ і ввести персональні санкції проти чиновників, причетних до переслідування активістів.
«Важливим моментом є пошук і застосування нових механізмів впливу на Російську Федерацію. Потрібні не тільки резолюції, заяви, а конкретний вплив на РФ, коли, просто кажучи, кожен день життя наших політв’язнів буде дуже дорого коштувати Росії. І не просто Росії, а конкретно Путіну та його оточенню. Якщо знайти такі фінансові, економічні, політичні механізми впливу, то це дійсно може змусити РФ йти на перемовини. Поки що таких механізмів недостатньо. Щонайменше, одна з таких можливостей — новий режим санкцій ЄС, де можна зараз запроваджувати персональні санкції проти конкретних осіб, які причетні до порушення прав людини. Важливі не тільки персональні санкції, а й широкі, секторальні санкції. Політичні пакети, які будуть тиснути саме на близьке оточення та безпосередньо на фінансові можливості Путіна», — сказала в інтерв’ю Бюро судової інформації голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Нагадаємо:
- Що Україна зробила і ще має має зробити для своїх громадян, які залишилися на окупованій території та були вимушені виїхати на вільну територію. Про це у матеріалі Центру журналістських розслідувань «Невиконані уроки України із захисту прав людини в Криму».