Чому порядок компенсації за зруйноване війною житло потребує доопрацювання

Правозахисники, які працюють з людьми, чиє житло постраждало внаслідок війни на Донбасі, наголошують, що нинішній механізм відшкодування потребує змін.

Адже він дозволяє військово-цивільним адміністраціям та комісіям з обстеження маніпулювати з висновками та доступом на об’єкти. Через це люди, які дійсно потребують допомоги держави, можуть її не отримати. Та й розмір виплат, який часто не досягає 300 тисяч не здатен у повній мірі відшкодувати збитки.

У будинок 81-річного Василя Бурмістрова вранці 22 травня влучив снаряд 120-міліметрового міномета. Чоловік як раз встав, щоб приготувати сніданок. Каже, що дивом залишився живий. Тепер будинок, який знаходиться в селі Піски під Донецьком, має величезну діру в стелі та зруйновані стіни.

Російські війська обстрілюють українські населені пункти, не думаючи про долю людей, які продовжують там жити.

Журналіст Юрій Бутусов, який написав про цей випадок, запитує: «хто тепер компенсує збитки і відновить будинок Василя Бурмістрова?»

Скільки людей вже отримали компенсації

Отже, з вересня 2020 року в Україні діє порядок отримання компенсації для людей, чий зруйнований чи пошкоджений будинок знаходиться на підконтрольній державі території. Центр журналістських розслідувань поцікавився в Міністерстві реінтеграції про те, як працює механізм відшкодування та скільки людей отримали компенсації минулого року та з початку нинішнього.

Від жовтня 2020 року, коли комісії почали обстежувати об’єкти, у міністерстві встигли затвердити виплати 74 людям, які є власниками 67 об’єктів нерухомості.

Виплачено було 19 мільйонів 929 тисяч гривень — майже всі гроші, які були виділені минулого року на компенсації. У паспорті бюджетної програми було затверджено 20 мільйонів. Виходить, сума отриманих компенсацій становить близько 270 тисяч гривень на людину.

Максимальна сума коштів, яку може отримати постраждалий власник нерухомості — 300 тисяч гривень. Який розмір виплати врешті буде призначений залежить від рішення спеціальної комісії, яка перевіряє право людини на компенсацію.

Усього до Мінреінтеграції минулого року надійшло 497 заяв на відшкодування. Комісії обстежили 328 об’єктів. На 169 об’єктів комісії не виїжджали, оскільки вони знаходяться в населених пунктах, куди їхати небезпечно.

У відповіді на наш запит в міністерстві зазначають, що це населені пункти: села Шуми, Миронівський та Луганське, Лебединське, Опитне, Широкине, міста Авдіївка, Красногорівка, Мар’їнка, село Піски. Усі вони знаходяться якраз біля чи на лінії розмежування.

Серед людей, до чиїх будинків комісія не доїхала, у Мар’їнці знаходиться і вщент зруйнований дім Наталії Клименко, інтереси якої представляє адвокат правозахисної групи «Січ» Ксенія Онищенко. У 2015-му році внаслідок потужного артобстрілу будинок, де мешкала Наталя з чоловіком та трьома дітьми, був зруйнований. Внаслідок поранення загинула найменша дитина — 5-місячна Ліля.

Проблеми з отриманням відшкодування

Перший недолік діючого порядку відшкодування за знищене чи пошкоджене війною житло — комісії, які мають обстежити квартири чи будинки, просто не виїжджають на місця, де знаходяться об’єкти. Адвокат Ксенія Онищенко говорить, що тут може мати місце зловживання з боку військово-цивільних адміністрацій.

«У порядку чітко зазначено, що дозвіл Командування Об’єднаних Сил, на якому вони спекулюють, необхідний тільки тоді, коли є обмеження у пересуванні на даній території. Ми зробили запит до Комадування по Мар’їнці, чи є такі обмеження. Вони нам надали письмову відповідь, що на даний час обмежень немає. Значить запитувати дозвіл Командування, щоб скласти акт, не є обов’язковим. А військово-цивільна адміністрація зазначає, що вони зобов’язані кожного разу звертатися до Командування», — пояснює Ксенія Онищенко.

Другий недолік діючого порядку відшкодування — сумнівна компетентність членів обстежувальних комісій. Об’єкт нерухомості може бути визнаний придатним до проживання навіть якщо фактично жити в ньому вже неможливо.

У постанові Кабміну № 767, яка регулює механізм компенсації, не визначено критеріїв, які б визначали житло пошкодженим чи зруйнованим.

«Ця комісія, яка виїжджає на місце обстеження житла, вона не визначена чітко — хто має обстежувати об’єкт. Зазначено, що можливе залучення спеціалістів, які якимось чином пов’язані з будівництвом. По моїй клієнтці з Мар’їнки, її житло було визнане придатним для проживання лише тому, що до житла проведене світло. А на те, що там значною мірою пошкоджені несучі стіни, а проживати небезпечно, вони не взяли це до уваги», — пояснює адвокат з правозахисної організації.

Далі переходимо до третього недоліку діючого порядку відшкодування. Справа у тому, якщо людина виїхала з населеного пункту, в якому знаходиться об’єкт, що визнаний пошкодженим, то вона втрачає право на компенсацію. Тобто постраждала особа має продовжувати мешкати там, де існує постійна загроза обстрілів. Адвокат Ксенія Онищенко додає, що людина, яка отримає гроші в рамках цього порядку, втрачає право на інші пільги та відшкодування.

«Наприклад, якщо особа проживала в Мар’їнці, її житло було визнане пошкодженим, але вона виїхала, стала переселенцем і проживає в Курахово, то вона втратила фактично право на отримання цієї допомоги. Це дискримінаційна норма, яка не дає можливості усім постраждалим, майно яких зруйновано або пошкоджене, отримати належну їм компенсацію», — каже Онищенко.

2021 рік: плани та зроблена робота

У 2021 році Мінреінтеграції планує здійснити виплати мінімум 380 людям. Від початку року посадовці вже отримали 167 заяв на компенсації, здійснили 146 обстежень та призначили компенсації 110 постраждалим. На цей рік в бюджеті закладено на виплати 114 мільйонів гривень. Станом на 13 березня, 28 мільйонів 297 тисяч вже відправлені людям.