Ексголову КС Тупицького будуть судити за злочини проти правосуддя

Олександр Тупицький

Офіс Генпрокурора скерував до Подільського районного суду Києва обвинувальний акт стосовно колишнього голови Конституційного Суду України за фактами вчинення кримінальних правопорушень проти правосуддя. 

Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

«Розслідуванням встановлено, що в жовтні 2018 року обвинувачений з корисливих мотивів та в інтересах колишнього Голови Вищого господарського суду України, який розшукується правоохоронними органами, здійснив підкуп свідка, переслідуючи мету, щоб він відмовився від давання показань або надав завідомо неправдиві показання у кримінальному провадженні, пов’язаному із протиправним заволодінням майновими активами ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод», – йдеться у повідомленні.

Справу розглядатиме суддя Людмила Казьмиренко.

Як повідомлялось, журналісти програми «Схеми» з’ясували, що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

30 жовтня ДБР розпочало досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, і державної зради голови КСУ Тупицького.

29 грудня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці. У КСУ заявили, що указ порушує Конституцію і закон про Конституційний суд, а тому є юридично нікчемним і має бути скасований.

Нагадаємо:

  • 27 жовтня 2020 року КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
  • Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
  • 15 грудня 2020 року Верховна Рада повернула Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження з перевірки декларацій, які були заблоковані Конституційним судом. Однак у НАЗК є три суттєві зауваження до ухвалених парламентом законі.