Верховний суд підтвердив довічне Пукачу за вбивство Гонгадзе
Верховний суд залишив без задоволення скарги на засудження Олексія Пукача до довічного позбавлення волі за умисне вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з зали суду.
Касаційну скаргу слухали з 2016 року.
Засуджений Пукач провину визнав частково, пояснивши, що як начальник Департаменту зовнішнього спостереження МВС проводив оперативні заходи щодо Гонгадзе, який нібито співпрацював з іноземними спецслужбами.
Однак стверджував, що умислу на вбивство не мав і смерть настала через необережні дії його підлеглого і співучасника Поповича. Він просив замінити йому довічне на 15 років позбавлення волі, які він за “законом Савченко”, вже відбув.
За матеріалами справи, Гонгадзе сів у машину до своїх убивць, думаючи, що це таксі. Четверо співробітників поліції, у числі яких був Пукач, вночі вивезли журналіста в ліс, де задушили. Тіло скинули в яму і підпалили, а потім закидали землею. Голову відокремили і заховали окремо. Пізніше затриманий Пукач показав її місцезнаходження.
Захист також говорив про неповноту судового розгляду, зокрема, що не допитали інших можливих співучасників – експрезидента України Леоніда Кучму і колишнього спікера парламенту Володимира Литвина та ін. У вироку не враховані так звані “плівки Мельниченка” як здобуті у незаконний спосіб.
Верховний суд ці доводи не прийняв. На етапі досудового слідства захисники Пукача про допит цих осіб не клопотали. Касаційна інстанція перевіряє правильність застосування судами нижчого рівня норм права і позбавлена можливості з’ясовувати обставини.
Крім того, у скарзі Пукач зазначав, що не переховувався і йому не було відомо про справу, тому строк давності закінчився ще у 2010 році. Хоча згодом у судових засіданнях говорив, що знав про кримінальну справу, однак не хотів бути притягнутим до відповідальності. Тому суд вирішив, що переховування було і строки давності не зійшли.
У 2003 році Пукач був затриманий Генеральною прокуратурою України за обвинуваченням у знищенні документів, що свідчать про стеження за Гонгадзе в травні-липні 2000 року. Підозру також викликало те, що Пукач у 2003 році з невідомої причини отримав в Києві нову трикімнатну квартиру в елітному будинку. У листопаді того ж року Пукача звільнили під підписку про невиїзд, після чого він зник. У 2003—2009 роках він перебував у розшуку. Олексія Пукача затримали 21 липня 2009 року в селі Молочки Чуднівського району Житомирської області. Він жив там зі співмешканкою у «надзвичайній бідності». Пукач одразу все визнав і почав давати викривальні свідчення.
У січні 2013 року колишній начальник Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач був засуджений до довічного ув’язнення.
Також а вбивство Гонгадзе у 2008 році були засуджені троє підлеглих Пукача – Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович. Суд призначив їм строки ув’язнення від 12 до 13 років.
Журналіст Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. Згодом у лісі під Таращею Київської області знайшли тіло без голови. Вважається, що це тіло вбитого журналіста Георгія Гонгадзе.
У 2000 році журналіста Олексія Подольського також викрали і вивезли до лісу. Серед організаторів і виконавців викрадення був Пукач.
Пукача визнали винним як за епізодом щодо Гонгадзе, так і щодо Подольського.
Замовники викрадення і вбивства Гонгадзе офіційно досі не встановлені. Пукачу вбивство на замовлення не інкримінувалося.
Покарання Пукач відбуває у Чортківській колонії у Тернопільській області.