Волонтер і екскомандир корабля «Славутич» ВМСУ Олексій Кисельов оголосив голодування в СІЗО
Волонтер та колишній командир корабля “Славутич” Олексій Кисельов, проти якого в окупованому Криму ФСБ фальсифікує справу і обвинувачує у нібито участі в батальйоні ім.Номана Челебіджихана та підготовці “морської блокади півострова”, оголосив голодування у СІЗО через ненадання медичної допомоги.
22 липня в окупованому Генічеську бійці Росгвардії та поліції “ДНР” викрали Олексія Кисельова, коли він йшов до волонтерського центру, та кинули у підвал профтехучилища №17, яке окупанти переоблаштували у свій штаб і катівню. Там протягом 5 діб до волонтера застосовували тортури: били та катували електричним струмом.27 липня російські окупанти вивезли Олексія Кисельова у Крим та передали до ФСБ та відкриили сфальсифіковану “кримінальну справу”. В Олексія Кисельова зламані ребра та зуб, є вивихи суглобів рук та ніг.
Кілька місяців військовий пенсіонер вимагає, щоб його оглянув медпрацівник ізолятора, проте його прохання ігнорують. На знак протесту він оголосив голодування, повідомляють “Грати” з посиланням на адвоката Олексія Ладіна. Голодування Кисельова підтримали ув’язнені ще шести камер спецблоку ізолятора.
Далі публікуємо розповідь Олексія Кисельова:
О 14:30 22 липня 2022 року за наведенням мера ВТГ Геніческа — Олександра Тулупова мене захопили невідомі люди в масках на порозі офісу Червоного Хреста. Силою посадили до мікроавтобуса марки Хендай чорного кольору без номерних знаків і зв’язали руки капроновою стяжкою, надягли на голову мішок і приставили пістолет до лівого коліна. Мені ставили питання про те, де знаходиться партизанський загін, яким я нібито «командую» — паролі, явки, адреси, позивні. Де знаходиться схов зброї для загону, і час її збору. Їх також цікавив мій позивний, мої куратори у ЗСУ та Службі Безпеки України – їхні позивні, адреси та телефони. При затриманні мені вивихнули суглоб правого передпліччя.
Ми їхали на адресу мого проживання. Дорогою мені зняли мішок з голови і, сфотографувавши мене, відіслали кудись моє фото. Отримавши підтвердження від невідомого, що це він, мені знову одягли мішок, ми продовжили їхати. Мої викрадачі перебували у балаклавах, їх було близько 5-6 осіб. Двоє викрадачів сіли з обох боків. Попереду були водій і, на мою думку, їх старший. Позаду мене, в салоні, я теж чув голоси.
Прибувши додому, ми піднялися до квартири. Весь цей час я перебував із зв’язаними руками та мішком на голові. Один із викрадачів витяг ключі з моєї кишені і відчинив ними вхідні двері. Ми пройшли усередину. Вони зачинили за собою вхідні двері. Посадивши мене на стілець на кухні, один із викрадачів став дзвонити комусь і по телефону почав вимагати приїзду додаткових людей для проведення обшуку в моїй квартирі. Я сидів з мішком на голові і зі зв’язаними руками. Жодних документів на обшук квартири та моє затримання мені не надали. Незабаром прибула ще група. Скільки було людей — я не бачив. Під час обшуку, спілкуючись між собою, вони назвали двох позивних — «Байкер» і «Шаман».
Паралельно обшукували мій гараж та автомобіль, ключі від якого вони забрали у мене. Вже після обшуку дізнався, що в мене зникла сума готівкою 40 000 гривень та дві банківські картки — ОЩАД Банку та Приват Банку з 41 000 гривень на них, дві кредитні картки цих же банків та 100 доларів США. У результаті викрадачі не знайшли нічого, що могло б їх зацікавити, окрім моїх особистих речей та грошей. Мій автомобіль Кайрон вони викрали. Поки йшло захоплення та обшук, бандити жодного разу не представилися, не показали жодних документів, були одягнені в цивільний одяг із масками на головах.
Після мого пограбування старший групи наказав везти мене до підвалу 17-го ПТУ Генічеська. Перебував я у підвалі з 22 до 10 ранку 27 липня 2022 року. Весь цей час — п’ять діб я зазнавав побиття і найжорстокіших тортур електричним струмом. У мене продовжували запитувати про партизанський рух і мою участь у ньому, а також про схованку зі зброєю. Потім додали ще два питання — про мою участь у блокаді Криму, і про будинки для учасників батальйону імені Номана Челебіджихана, що будуються, і в цілому для переселенців з Криму.
О 10:00 27 липня мені відвезли у супроводі двох людей на автомобілі. Мені знову зв’язали руки і надягли мішок на голову. Приблизно за годину ми зупинилися і з розмови я дізнався, що ми прибули на КПП «Чонгар». Мене везли до Криму.
Прикордонник підняв мішок на рівень чола і почав звірятися з фотографією у моєму закордонному паспорті. Після цього поставив штамп у паспорті про перетин адмінкордону. Ми поїхали далі, і один із супроводжуючих сказав, що ми їдемо до кримського управління ФСБ. Мені знову опустили мішок, він був зроблений із моєї футболки. Ми знову продовжили рух. Приблизно за годину з невеликим, я зрозумів, що ми прибули до Сімферополя, де мене передали іншим незнайомим людям, які не представились і не представили жодних документів.
Мене підняли на верхній поверх, побиття та тортури струмом продовжились. Вимога залишилася одна: зізнатися, що я учасник блокади Криму та учасник батальйону імені Номана Челебіджіхана. Жодних вимог, які висуваються мені в Генічеську та в місті Сімферополі, я не виконував, жодних вдячних документів я так і не підписав.
Приблизно о 19.00 мене спустили на перший поверх, зняли футболку-мішок і передали слідчому. З цього моменту розпочалися так звані слідчі дії та підготовка матеріалів кримінальної справи проти мене.
Зараз я потребую медичної допомоги. У мене зламані ребра, є вивихи суглобів рук та ніг, а також зламаний зуб. Ми направили скаргу до військово-слідчого управління Південного округу. Результат перевірки – нульовий. Слідчі заходи щодо моєї скарги на тортури не проводяться.
Нагадаємо, “Київський районний суд” Сімферополя в тимчасово окупованому Криму подовжив термін тримання під вартою волонтеру і екскомандиру корабля «Славутич» ВМСУ Олексію Кисельову ще на дві місяці – до 27 листопада.