Росія скоїла понад 800 злочинів проти журналістів та медіа з початку війни – ІМІ
З початку повномасштабного вторгнення Росії проти України, яке триває вже майже три роки, країна-агресор скоїла 801 злочин проти журналістів і медіа.
Ці дані було зібрано Інститутом масової інформації, який з першого дня війни, 24 лютого 2022 року, здійснює моніторинг порушень з боку РФ у медіасфері.
Протягом листопада та грудня 2024 року ІМІ зафіксував 39 випадків злочинів, скоєних Росією проти журналістів та медіа. Це включає обстріли, погрози, залякування, пошкодження офісів медіа, кібератаки, юридичний тиск, а також випадки, коли редакції були змушені припинити свою діяльність через російську агресію.
На фронті загинули двоє медійників, які служили в Збройних силах України. Одним із них став Андрій Бучак, журналіст із Луганська, який з 2014 року перебував на фронті. Він зник у серпні 2024 року поблизу села Водяне на Донеччині, а про його загибель повідомила дружина 24 листопада 2024 року. У 2000-х роках Андрій Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті “Кур’єр”. Іншою жертвою війни став режисер монтажу програми “Реальна історія” Олег Сарело. Його смерть підтвердили 9 грудня 2024 року. За пів року до загибелі Олег приєднався до лав Збройних сил України та служив у 72-й окремій механізованій бригаді.
Журналісти hromadske Ксенія Савоскіна та Олексій Нікулін стали об’єктами російської атаки дронами, коли працювали над сюжетом про евакуацію тварин у Харківській області разом із волонтерами ініціативи “Порятунок тварин Харків”. Вони почули звуки дронів, а авто, яким вони пересувалися, було знищено внаслідок атаки. Журналісти не постраждали, але кілька разів були змушені ховатися від дронів.
Серед інших випадків — російський обстріл павільйону, де телеканал СТБ знімав шоу “МастерШеф”. Будівля зазнала значних пошкоджень, але постраждалих не було.
Також у листопаді та грудні редакції багатьох національних і регіональних медіа отримали серію електронних листів із погрозами та повідомленнями про мінування різних установ, зокрема й редакцій. Такі повідомлення надійшли як національним, так і регіональним медіа, зокрема запорізьким, рівненським, волинським, кропивницьким та полтавським.
Росія здійснила кібератаки на низку медіа, зокрема телеканал “Еспресо”, який зазнав зламу ефіру. Хакери намагалися транслювати пропагандистські ролики російського виробництва. Крім того, було атаковано чернігівське онлайн-медіа “Челайн”, через що тимчасово вийшли з ладу сайт і система управління контентом. Російських хакерів вважають причетними до цих атак.
Росія також заочно заарештувала трьох журналістів, які висвітлювали події в Курській області. Серед них — журналістка France 24 Кетрін Норріс Трент, журналіст DW Ніколас Конноллі та журналістка hromadske Діана Буцко. Проти них порушено кримінальні справи за звинуваченням у незаконному перетині кордону РФ.
Через російську агресію багато українських медіа змушені припинити свою діяльність. У листопаді закрилося “Крок радіо” в Житомирі, яке працювало з 2002 року. Основними причинами припинення мовлення стали фінансові труднощі та дефіцит кадрів, що посилилися з початком війни.