Судова реформа Зеленського: напівкрок вперед чи назад?

Під час президентських виборів Володимир Зеленський публічно обіцяв перезавантаження судової системи в країні, пропонував позбавляти недоброчесних суддів мантій, навіть підписав  «Порядок денний реформи правосуддя», запропонований громадськими організаціями. У якості доказів своєї рішучості Зеленський ініціював законопроект 1008 щодо реформи органів судової влади, який пройшов вже перше читання. Але наразі існує велика вірогідність того, що обіцяна реформа правосуддя стане профанацією, вважають громадські активісти, які розповіли про ризики президентського законопроекту.

БСІ неодноразово писав про проблеми у перезавантаженні основних суддівських інституцій: Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП). Саме ці органи мають повну владу у судовій системі країни, тобто судді обирають або звільняють самих суддів.

«Судова реформа Петра Порошенко провалилася саме через те, що за неї були відповідальні ВККС та ВРП, які не були зацікавлені в оновленні системи, а лише – у зберіганні максимального числа лояльних до системи людей», – наголошує експертка з питань реформи правосуддя Центру протидії корупції Галина Чижик.

Законопроект, внесений у ВРУ Володимиром Зеленським (№ 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування») має вирішити одну з ключових проблем, а саме – реформування ВККС – органу, який проводить добір та оцінювання суддів.  При цьому, у законопроекті не пропонується перезавантажити Вищу раду правосуддя, що може повністю нівелювати досягнення нової ВККС.

За словами активістка ВГО «Автомайдан» Катерини Бутко, саме завдяки чинному складу Вищої ради правосуддя 70% суддів Майдану залишилися на посаді, пройшли конкурс щонайменше 44 недоброчесних кандидати до Верховного суду.

«ВРП заблокувала участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду судді-викривачки Лариси Гольник та захищала суддів скандального Окружного адміністративного суду м. Києва. У чинному складі ВРП залишається Павло Гречківський, якого підозрювали у вимаганні хабара у розмірі 500 тисяч доларів, та суддя Лариса Іванова, яка пояснює свій будинок на 400 квадратних метрів у Києві тим, що у 90-х вона працювала кочегаркою та збирала полуницю у Німеччині», – нагадала Катерина Бутко.

“Законопроект №1008 містить деякі позитивні зрушення, але в теперішньому вигляді не дасть запустити процес очищення у судовій владі. Перезапуск ВККС є необхідним, але не достатнім кроком.  Найважливіший орган у судовій системі, Вищу раду правосуддя, пропонують не тільки залишити без змін, а й надати їй ще більше повноважень. Те, що нам сьогодні знову потрібно наново розпочинати судову реформу, –– це “досягнення” ВРП. Тому її в першу чергу необхідно перезапустити”, –– вважає голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

У президентському законопроекті закладено інструмент, який може дозволити частково очистити Вищу раду правосуддя – Комісія з питань доброчесності та етики. Половину комісії складатимуть міжнародні експерти, які продемонстрували свою ефективність під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду.

«Водночас, якщо законопроект буде прийнятий у тому вигляді, в якому він є, етична комісія не зможе бути ефективною: щоб звільнити члена ВРП, за це має проголосувати сама ВРП. Потрібно змінити ці положення так, щоб у питанні про звільнення членів ВККС або ВРП вирішальну роль відігравали міжнародні експерти», – розповідає Галина Чижик.

Крім того, необхідно збільшити вплив міжнародних експертів конкурсній комісії (4 члени з 6), щоб члени ВРП не могли блокувати звільнення своїх недоброчесних колег. Також треба зобов’язати Етичну комісію протягом місяця після її створення перевірити на доброчесність чинних членів ВРП, впевнені активісти.

Екс-член Вищої кваліфікаційної комісії суддів (2016 –– 2019 рр.) Андрій Козлов вважає, що наразі законопроект президента – ще «сирий», його треба доопрацювати.

Наприклад, там не визначена інституційна конкуренція, потребує доопрацювання питання заробітної плати членів комісії, окремі положення проекту закону суперечать одне одному.  Так, у першій частині ст. 94 зазначено, що члени ВККС не можуть бути призначені два строки поспіль. У восьмій частині тієї ж статті – що колишні члени ВККС взагалі не можуть бути призначені повторно. Не очевидно, чи ініціювати звільнення члена ВККС може сама ВККС, чи це ексклюзивне право комісії з етики й доброчесності.

«Принципово важливо, щоб нова Вища кваліфікаційна комісія суддів могла самостійно затверджувати правила своєї роботи і визначати методологію проведення добору суддів. Зараз ці функції пропонують віддати Вищій раді правосуддя. Це загроза незалежності Комісії і, відповідно, ризик узалежнення всієї судової влади», – вважає Андрій Козлов.

Важливим є й питання підсудності: законопроект передбачає загальну процедуру оскарження рішень Конкурсної комісії до Окружного адміністративного суду Києва.

«Враховуючи скандали з плівками «Вовка», мені здається, що це не найкращий варіант розвитку подій. Якщо конкурсна комісія обирає членів органу, який згодом оцінюватиме всіх суддів, варто передати ці справи на розгляд Верховного суду», – каже Андрій Козлов.

Також представники ГО пропонують внести поправку у законопроект, яка дозволить оновленій ВККС самій визначати порядок своєї роботи і затверджувати свій регламент, щоб не дозволити старій ВРП втручатись у добір суддів.

А замість механічного зменшення числа суддів Верховного суду (з 200 до 100, як пропонується у проекті) та нового добору — запровадити повторну перевірку на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності суддів ВС, які були призначені на посади попри негативний висновок Громадської ради доброчесності.

Активісти закликали народних депутатів доопрацювати законопроект, щоб уникнути ризиків створення чергового суддівського Голема.

Тетяна Курманова для БСІ