Справа про постачання неякісних катерів від «Кузні на Рибальському»: ексчиновник Міноборони отримав умовний термін
Солом’янський районний суд міста Києва засудив до умовного терміну ексдиректора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Андрія Араптанова. Він пішов на угоду зі слідством і визнав провину.
Про це повідомляє Судовий репортер із посиланням на вирок суду 23 листопада.
Полковник Араптанов на своїй посаді допустив недбалість і дозволив провести закупівлю у заводу «Кузня на Рибальському» трьох десантних катерів «Кентавр», які не відповідають необхідним характеристикам і не можуть бути прийняті на озброєння Військово-Морських сил.
Потребу ЗСУ в будівництві двох десантно-штурмових катерів проекту «Кентавр» для доставки підрозділів морської піхоти було включено у державне оборонне замовлення у 2016 році.
В результаті процедури відбору виконавця держоборонзамовлення, виконавцем стало ПАТ «Завод «Ленінська Кузня» (з березня 2017 р. — ПрАТ «Завод Кузня на Рибальському»). Кінцевим бенефіціарним власником заводу через інвестиційний фонд був президент України Петро Порошенко.
За матеріалами слідства, керівник заводу нібито звернувся до заступника міністра оборони із проханням сприяти його підприємству в укладенні державного контракту в обхід обов’язкових процедур і отриманні попередньої оплати.
Заступник міністра дав вказівку підпорядкованому йому директору Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Андрію Араптанову не очікувати результатів переговорної роботи з ДП «ДПЦК», а укласти державний контракт із «Кузнею» на поставку двох катерів «Кентавр», щоб зробити передоплату за цим договором.
Міноборони протягом 2016 року профінансувало «Кузню» на 135, 7 мільйона гривень, але завод не був власником технічного проекту, тому роботи з будівництва катерів до квітня 2017 року фактично не проводились.
Проект катера, який був схвалений і включений до державного оборонного замовлення, належав держпідприємству «Дослідно-проектний центр кораблебудування», яке від виконання замовлення усунули, віддавши перевагу заводу президента Порошенка.
У квітні 2017-го на спільній нараді Міноборони та керівництва «Заводу Кузня на Рибальському» з метою недопущення зриву термінів поставки катерів вирішено, що завод розробить власний проект.
Новий проект катерів не відповідав «Оперативно-тактичним вимогам до десантно-штурмового катеру», затвердженим наказом Міноборони від 11.12.2015, зокрема в частині показників нормальної водотоннажності, осадки при нормальній водотоннажності, максимальній швидкості ходу та висоті надводного борту. Це потягло за собою значне збільшення маси конструкцій, що у свою чергу створювало передумови загибелі катерів навіть у результаті навігаційних пошкоджень.
У результаті два катери «Заводу Кузня на Рибальському» не були прийняті Міністерством оборони як такі, що не відповідали замовленню, а розпочате будівництво третього катеру зупинено.
Це призвело до невиконання державного оборонного замовлення в частині будівництва та передачі десантних катерів «Кентавр» для потреб Військо-Морських Сил України.
Державному бюджету України завдано збитки на 443,9 мільйонів гривень, що сплачені «Заводу Кузня на Рибальському» за виготовлення продукції, яка не відповідала технічним вимогам, і не могла бути прийнята замовником на озброєння.
Крім того, Араптанов допустив закупівлю неякісних антиснайперських комплексів, чим завдав збитків на 8,7 млн гривень.
Військовому чиновнику загрожувало покарання до семи років в’язниці. Але Араптанов повністю визнав провину, розкаявся і підписав угоду зі слідством.
Враховуючи це, а також те, що військовий є учасником АТО і нагороджений Орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня, суд вирішив засудити його до умовного терміну. Полковник отримав 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2,5 року.
Іншими фігурантами справи про закупівлю катерів для ВМС є колишній заступник Міністра оборони, генерал Ігор Павловський і директор «кузні на Рибальському» Валерій Шандра.