ЄСПЛ розпочав розгляд сотень індивідуальних скарг щодо порушень у Криму
Сергій Заєць,
адвокат, засновник проєкту JustCraft
для Центру прав людини ZMINA
Протягом декількох днів, починаючи з 12 січня 2022 року, Європейський суд з прав людини комунікував понад 280 індивідуальних кримських скарг. Термін “комунікація” означає початок розгляду скарг, коли вони спочатку надсилаються уряду для надання заперечень, а потім – заявникам для висловлення їхньої позиції.
Йдеться про так звані кримські скарги, які пов’язані з окупацією Криму Російською Федерацією у 2014 році й порушенням прав людини на окупованій території.
У медіа доволі багато говорять і пишуть про міждержавні скарги України проти Росії, себто такі, що уряд України подав проти Російської Федерації. Але зараз ідеться про індивідуальні скарги, які подали окремі заявники.
Раніше загальна кількість індивідуальних кримських справ, що були комуніковані ЄСПЛ, не перевищувала десятка. Найвідоміші з них стосуються справ Олександра Кольченка і Олега Сенцова та Кримської єпархії Православної церкви України.
Решта є менш публічними.
Але зараз кількість комунікованих скарг раптово і різко зросла.
Затримування з розглядом індивідуальних скарг пов’язане з тим, що за логікою вони можуть бути вирішені лише після того, як будуть розглянуті міждержавні скарги. В рішеннях за міждержавними скаргами мають бути сформульовані принципи, за якими ЄСПЛ надалі вирішуватиме дещо дрібніші ситуації (хоча дрібніші не означає менш значущі або менш складні: йдеться про менший масштаб, оскільки міждержавні скарги стосуються масових, систематичних порушень прав людини, і в цьому сенсі індивідуальні скарги містять менший обсяг претензій).
Проте декілька років тому ЄСПЛ повідомив про певну зміну стратегії, яка має пришвидшити розгляд скарг. Суд заявив, що індивідуальні скарги будуть комуніковані ще до того, як буде ухвалене рішення по суті міждержавної скарги, і в такий спосіб справи будуть підготовлені до ухвалення рішення. Самі ж рішення щодо індивідуальних скарг будуть ухвалені невдовзі після того, як буде опубліковане рішення в міждержавній скарзі.
І ось маємо.
За наявною інформацією, комуніковані скарги стосуються масових порушень свободи мирних зібрань, права власності та окремих випадків обмеження окупаційною владою свободи пересування.
Скарги подано проти одного або обох урядів (України та Росії).
З цікавого можна відзначити, що наприкінці 2019 року ЄСПЛ надіслав масові запити заявникам, які подавали скарги у 2014–2016 роках. Суд просив заявників підтвердити, що вони зацікавлені в подальшому розгляді їхніх скарг, та повідомити про можливі зміни щодо обставин.
У 2021 році спостерігалась інша активність: для оптимізації розгляду ЄСПЛ об’єднував певні скарги, пов’язані між собою (зазвичай ішлося про скарги з пов’язаних проблем, подані тими самими заявниками).
Утім, скарги, які зараз комуніковані, датовані 2018–2020 роками, а більш ранні заяви поки що очікують.
Усього за свою історію ЄСПЛ вирішив близько півтора десятка міждержавних скарг, і ще з десяток скарг перебувають у процесі розгляду. Точну цифру назвати складно, оскільки суд поєднує або роз’єднує скарги задля оптимізації їхнього розгляду.
Наприклад, уряд України подав декілька скарг проти Російської Федерації, що пов’язані зі збройним конфліктом у Криму та на Сході України. Ці справи були частково розділені, а частково об’єднані, і наразі ми маємо два провадження: окремо щодо сходу, окремо – щодо Криму. Водночас до скарг стосовно конфлікту на Донбасі була також приєднана скарга уряду Нідерландів щодо збиття малазійського авіалайнера.
До речі, усні слухання щодо прийнятності цих скарг призначено на 26 січня 2022 року. Слухання щодо прийнятності скарги стосовно Криму відбулись у вересні 2019 року, а рік тому, у січні 2021 року, ЄСПЛ оприлюднив своє рішення з цього питання. На наступних етапах в обох випадках суду ще належить вирішити ці справи по суті, що триватиме також певний час.
На розгляді в ЄСПЛ перебуває понад 7 тисяч індивідуальних скарг, пов’язаних з конфліктом на Сході України та окупацією Криму. Близько тисячі скарг із цієї кількості стосуються Криму, решта, більш ніж 6 тисяч, – Сходу України.
Тогорічне дослідження Радіо Свобода показало, що переважна більшість скарг (понад 5 тисяч) щодо сходу була ініційована за активної підтримки російського уряду і спрямована виключно проти України.