“Суд” в Криму порушив 15 стандартів у справі політв’язнів Нарімана Джеляла та братів Ахтемових – правозахисники

Кримський окупаційний “суд” у процесі над заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом, братами Асаном та Азізом Ахтемовими порушив 15 стандартів доступу до справедливого правосуддя.

Про це йдеться у звіті експертів “Кримського процесу”, які провели аналіз “судового” процесу.

Найбільше порушень було зазначено у питаннях забезпечення незалежності та неупередженості “суду”, а також у реалізації права на захист. Зокрема, на упередженість “суду” у першій інстанції могли впливати кримінальні справи, які заведені в Україні проти двох із трьох “суддів” колегії, а також включення третього члена колегії до списків санкцій. Крім того, за час процесу аналітики виділили не менше 7 фактів, що вказують на залежність “суду” від позиції ФСБ, яка виражалася, зокрема, в особливому підході при допиті співробітників цього відомства.

У “Верховному суді” Криму було певне прагнення зберегти гласність судового процесу, проте, незважаючи на це, було зафіксовано не менше 12 фактів та дій, що обмежують відкритість та публічність судових засідань у даній справі. Водночас розгляд справи в апеляційній інстанції повністю суперечив принципам гласності та супроводжувався масовими затриманнями слухачів, а також журналістів.

Крім того, експерти зафіксували порушення стандартів рівності сторін. Зокрема, за час судового слідства у першій інстанції сторонами було заявлено щонайменше 45 клопотань, які мають значення для доведення своїх позицій. З них державному обвинувачу було відмовлено у 17% випадків (у 3 клопотаннях із 15 заявлених), захисті – у 85% випадків (у 23 клопотаннях із 27 заявлених). В апеляційній інстанції захист фактично відмовив у всіх клопотаннях, а єдине клопотання державного обвинувача було задоволене.

Сторона захисту була обмежена як у поданні доказів, так і в дослідженні доказів сторони обвинувачення. Найбільш ілюстративним епізодом цієї частини порушень стали допити про засекречених свідків. В одному випадку суд зняв 25% відсотків питань захисту (41 із 163), більшість з яких стосувалися перевірки достовірності свідчень і ніяк не могли вплинути на розкриття його особи (наприклад, “повідомте номер телефону Нарімана Джеляла” або “хто ви за віросповіданням”) ). Запитання сторони державного звинувачення до цих свідків судом не знімалися.

Стандарти презумпції невинності обвинувачених також були суттєво порушені, в основному внаслідок кампанії в пресі, яку контролює російська влада. Експерти “Кримського процесу” нарахували не менше 37 публікацій, у яких до рішення суду стверджувалося про винність підсудних, зв’язки з терористами, українськими спецслужбами тощо. Особливий вплив на позицію суду могли надати неодноразові заяви “Глави Республіки Крим” Сергія Аксьонова про те, що Меджліс є виконавцем терористичних дій.

Насамкінець автори дослідження приходять до висновку, що численні порушення були спрямовані на обмеження доступу до справедливого правосуддя, а саме судове переслідування має ознаки більш масштабних дій, спрямованих на залякування проукраїнської спільноти, запобігання участі кримчан у заходах на кшталт саміту “Кримська платформа”, а також загалом проти кримськотатарських політиків та їхнього впливу на суспільні настрої мешканців окупованого півострова.

21 вересня 2022 року так званий «Верховний суд» окупованого Криму засудив першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова до 17 років позбавлення волі, двоюрідних братів Азіза та Асана Ахтемових – до 13 і 15 років за сфабрикованою ФСБ справою про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне.

Нагадаємо:

• 3 вересня в селі Левадки Сімферопольського району співробітники ФСБ обшукали будинок і затримали Асана Ахтемова. 4 вересня співробітники ФСБ вранці провели в селі Первомайське Сімферопольського району обшук в будинку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, після якого його затримали і відвезли в невідомому напрямку. До цього вночі окупанти обшукали будинок і затримали жителя цього села Азіза Ахтемова нібито через причетність до вибуху газопроводу в селі Перевальному 23 серпня.
• 6 вересня 2021 року «Київський райсуд» Сімферополя заарештував Нарімана Джелялова. Також «Київський райсуд» обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до  для двоюрідних братів Азіза і Асана Ахтемових, підозрюваних в скоєнні «диверсії» (ч. 1 ст. 281 КК РФ).
• 23 вересня слідство ФСБ пред’явило Джелялову нове обвинувачення в скоєнні диверсії в складі організованої групи з п. «А» ч. 2 ст. 281 КК РФ (покарання – від 12 до 20 років позбавлення волі). І по ч. 4 ст. 222.1 КК РФ – незаконне придбання, передача, зберігання, перевезення, пересилання чи носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв в складі організованої групи (покарання – від 10 до 15 років позбавлення волі).
• У листопаді 2021 року Джелялова також обвинуватили в контрабанді вибухового пристрою за ч.3 ст.226.1 КК РФ (незаконний перетин через митний кордон Митного союзу в рамках ЄврАзЕС вибухового пристрою, вчиненого організованою групою).