Суд заарештував керівників та представника підконтрольних Гринкевичу компаній
Суд обрав запобіжні заходи двом керівникам та представнику компаній, пов’язаних із Ігорем Гринкевичем. Вони підозрюються у створенні та участі у злочинній організації, а також шахрайстві. Суд призначив їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення понад 500 млн грн застави кожному.
Про це повідомляє Суспільне.
В ніч на 19 січня трьох підозрюваних у справі щодо постачання неякісного одягу для ЗСУ взяли під варту. Четвертий учасник злочинної схеми перебуває під вартою з 29 грудня 2023 року, п’ятий — оголошений в розшук.
О 01:00 19 січня суд обрав запобіжний захід третьому фігуранту у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ — тримання під вартою строком на 60 діб або застава у розмірі понад 500 мільйонів гривень.
О 00:05 19 січня, за клопотанням Офісу генпрокурора, суд обрав запобіжний захід одному з керівників підконтрольних Гринкевичу компаній Володимиру Тимківу у вигляді тримання під вартою або застави у розмірі понад 500 мільйонів гривень.
Близько 22:00 одному із підозрюваних у справі Андрію Колотилу обрали запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн 528 гривень. Адвокат підозрюваного Сергій Пушкарській повідомив Суспільному, що будуть готувати апеляцію на рішення суду і розмір застави, за його словами, “занадто великий для статусу учасника”.
Ігоря Гринкевича та його сина Романа на засіданні не було.
В Офісі Генпрокурора уточнили, що підозрювані — двоє керівників підприємств та їх представник. Прокуратура просила застосувати до них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 500 млн грн кожному.
Наразі львівський бізнесмен Ігор Гринкевич перебуває у СІЗО за підозрою у спробі дати хабар співробітнику Бюро у розмірі пів мільйона доларів США.
Де перебуває син Ігоря Гринкевича — Роман Гринкевич, наразі невідомо. Ввечері, 18 січня, ДБР оголосило чоловіка у розшук. За словами речниці Державного бюро розслідувань Тетяни Сапьян, офіційно він не перетинав кордон.
Нагадаємо, кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.
“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — наголосили в ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання львівського бізнесмена — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США.
30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.
Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов’язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — “Трейд лайнс рітейл”, яка постачала продукти для ЗСУ.