«Плівки Вовка»: що відбувається в ОАСК?

Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) – головний судовий ньюсмейкер країни останніх місяців. Це суд з унікальною підсудністю: він розглядає всі справи, де відповідач – суб’єкт владних повноважень. Цього тижня – новий скандал, який, за даними НАБУ, може загрожувати національній безпеці країни: оприлюднені скандальні записи розмов голови суду Павла Вовка.

Окружний адміністративний суд розглядає адміністративні справи з певною специфікою, а саме: справи суб’єктів владних повноважень, юрисдикція яких поширюється на всю країну. Тобто він може встановити відсутність повноважень або визнати протиправним і скасувати будь-яке рішення міністерства і фактично будь-якого органу влади, що знаходиться в Києві.

Саме цей суд забороняв акції під час Майдану, забороняв призначати членів ВРП по президентській квоті, визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку», зупинив дію розпорядження Уряду щодо оголошення конкурсу на посаду голови митниці, заборонив ДБР проводити конкурс до Ради громадського контролю, розглядав позови до президента, який має йти з посади, скасував перейменування Московського проспекту Києва і т.д.

За словами директора фундації DEJURE Михайла Жернакова, «зірковий склад» суду  був спеціально створений Андрієм Портновим та Сергієм Ківаловим за часи Януковича. Під час судової реформи не був звільнений жоден суддя цього суду, а сама реформа жодним чином його не торкнулась. Деякі представники громадськості впевнені у тому, що ОАСК треба ліквідувати. При цьому, ОАСК зник з Указу Порошенко про ліквідацію низки судів, після того, як 26 грудня 2017 року Вища рада правосуддя погодила указ президента про ліквідацію Окружного адмінсуду.

Останні п’ять років у влади не було до окружного суду особливих претензій. Вища кваліфікаційна комісія активно працювала з судом, голова суду Павло Вовк робив комісії компліменти. Члени комісії Сергій Козьяков, Тарас Лукаш та Володимир Бутенко ще у березні цього року як друзі приходили на святкування дня народження заступника голови ОАСК Євгена Аблова. Але потім почався процес зміни влади в країні…

Після рішення ОАСК по Приватбанку розпочалось кваліфікаційне оцінювання і конфлікт з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС). Просто згадаємо хронологію подій: 10 травня у ВККС заявили, що 34 судді Окружного адмінсуду Києва, включно із головою Павлом Вовком та суддями, які визнали незаконною націоналізацію Приватбанку, не з’явилися на обов’язкове кваліфікаційне оцінювання, бо нібито захворіли. 15 травня Окружний адміністративний суд Києва тимчасово заборонив Сергію Козьякову виконувати обов’язки голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У ВККС заявили, що Окружний адміністративний суд Києва не мав підстав забороняти Козьякову виконувати обов’язки голови комісії. 20 травня Вища кваліфікаційна комісії суддів повідомила, що близько двох десятків осіб “спортивної зовнішності” заблокували її роботу. 21 травня 2019 року у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відбувалося складання іспиту, однак 27 суддів окружного адміністративного суду міста Києва не з’явилися на оцінювання.  Наразі, за даними прес-служби суду, всі етапи кваліфоцінювання завершились лише щодо 9 суддів.

При цьому, у самому Окружному адміністративному суді запевняють, що ніяких конфліктів не існує, суд повністю незалежний і виносить тільки правомірні рішення.

НАБУ vs ОАСК

В травні НАБУ вже проводило обшуки в ОАСК у справі про незаконне збагачення його голови Павла Вовка. Тоді суддя Євген Аблов пов’язав такі дії з тим, що в ОАСК розглядались справи проти НАБУ. До речі, наразі таких справ – 25, в тому числі щодо Артема Ситника.

А вже 26 липня НАБУ та ГПУ знову провели обшуки в суді в рамках розслідування «організації суддями ОАСК винесення завідомо неправосудних судових рішень щодо протестувальників на Майдані у 2013-2014 роках і втручання у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі ВККС».

Крім того, НАБУ повідомило, що під час досудового розлідування також зафіксовано випадки впливу на суддів Конституційного Суду, суддів Апеляційного адміністративного суду, членів Вищої Ради Правосуддя, впливу з метою просування певних законопроектів, впливу на розгляд та прийняття рішень у інших справах, наприклад, щодо можливого скасування арешту майна екс-президента Віктора Януковича.

Під час розслідування антикорупційне бюро зафіксувало та оприлюднило розмови Павла Вовка з колегами. Конфлікти інтересів, служіння колишній владі, зміна політичного курсу, блокування ВККС, механізми впливу керівництва ОАСК на окремих суддів, ВККС, СБУ, ДБР та омбудсмена… Пропонуємо прослухати цю цікаву розмову, яку голова ОАСК назвав «фальшивкою з метою тиску»:

Послуга омбудсмену

На запису, зокрема, можна почути, що українська омбудсмен Людмила Денісова нібито домовлялась з керівництвом ОАСК про звільнення члена ВККС Андрія Козлова, який був призначений саме за квотою уповноваженої, а замість нього повинен бути призначений Микола Сірош, який пройшов співбесіду у Павла Вовка. В обмін на це рішення суд має не підтримати позиції НАЗК, яке звинуватило Людмилу Денісову в тому, що вона не задекларувала кошти у 2016–2018 роках. Говорячи про Денісову, Павло Вовк підкреслює, що “яйця цієї уповноваженої у нас”.

Сама Людмила Денісова поки не коментує скандал про можливе втручання у роботу ВККС. Проте правозахисні організації звернулись до неї із заявою про складання її повноважень і провели акцію протесту з вимогою звільнення.

«Ситуація, яка зараз склалася у зв’язку з оприлюдненням компрометуючих Денісову матеріалів, загрожує незалежності всієї інституції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Офіс Омбудсмана – це декілька сотень осіб, включно з регіональними представниками, які опікуються широким колом питань, пов’язаних із правозахисною тематикою. Ми вважаємо, що з метою збереження національної та міжнародної довіри до Офісу Омбудсмана України Людмила Денісова не може далі обіймати посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», – йдеться у заяві.

Після публічних сварок між головою ГРУ Юрієм Луценко та його заступником Сергієм Горбатюком про наявність доказів, у відомстві нарешті повідомили, що чотирьом суддям направлені повістки для вручення підозр.

Павло Вовк вже назвав ці дії «останньою спробою старої влади втрутитись в суддівську незалежність».

Між тим, Громадська рада доброчесності заявила, що «плівки Вовка» доводять «корумпованість суддів найважливіших судів, зрощеність неформальними зв’язками з політиками та іншими високопосадовцями, панування в ній кругової поруки та безкарності».

Реакції президента Володимира Зеленського досі немає.

Між тим, ГРД та інші громадські організації наполягають на перезавантаженні судової системи, зокрема, прийнятті Антикорупційної стратегії, яка передбачає перезапуск органів оцінювання суддів та виконанні порядку денного реформи правосуддя, яку підписав Володимир Зеленський.

Тетяна Курманова, Бюро судової інформації.