Більшість українців не знають про судову реформу, – дані опитування
57% опитаних українців нічого або майже нічого не знають про судову реформу. При цьому, якісь обмежені уявлення мають 38%, а добре обізнаними є 3%.
Такі дані наведені в результатах опитування соціологічної групи Центру Розумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва на замовлення Центр політико-правових реформ, передає Бюро судової інформації.
Так за даніми дослідження, більшість населення (91%) за останні три роки не мала безпосередньої справи із судами, але 25% відзначили, що досвід такого спілкування мали їхні родичі або знайомі.
При цьому, у суспільстві переважає думка (44%), що судову реформу потрібно починати заново, і лише 23% опитаних вважають за можливе почекати результатів тих змін, які вже відбулися.
“Негативні оцінки поточної судової реформи значно переважають позитивні; повністю або скоріше негативну оцінку надали 60% опитаних, а цілком чи скоріше позитивну оцінку – лише 13% (натомість чверть опитаних не змогла дати ту чи іншу оцінку). Причому ці оцінки майже не залежать від того, наскільки респондент обізнаний з реалізацією реформи. Такий негативний баланс, вочевидь, пов’язаний з тим, що більшість (52%) вважають, що судова реформа здійснюється в інтересах політиків та олігархів, тоді як з інтересами народу пов’язують цю реформу лише 7% опитаних“, – йдеться у дослідженні.
Крім того, автори опитування стверджують, що негативна оцінка судової реформи також є наслідком того, що громадяни не бачать ані зростання незалежності суддів (66% опитаних вважають, що судді або залишилися залежними так само, як і раніше, або ж їхня залежність збільшилася), ані збільшення чесності
суддів (70% опитаних відзначили, що рівень чесності суддів не змінився, або й погіршився), ані успіхів в очищенні судового корпусу (48% опитаних взагалі не бачать таких успіхів, а 31% вбачають лише поодинокі успіхи).
Переважна частина громадян (63%) вважають, що в позитивний бік на довіру до судів вплинуть притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності та очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів. Ще трохи більше третини опитаних (37%) згадували про негайне реагування відповідальних органів на дисциплінарні проступки суддів та подолання кругової поруки.
«Тому довіра до судів буде сильно залежати від діяльності Вищого антикорупційного суду, до якого у вересні перейдуть справи за звинуваченнями суддів у корупції, а також від того, чи замінять агенти змін у кадрових суддівських органах (Вища кваліфкомісія суддів і Вища рада правосуддя), тих, хто покриває нечесних суддів. Важливою є і зміна поведінки самих суддів, адже саме їх діяльність є тим чинником, який найбільше впливає на довіру до суду – як позитивно, так і негативно», – зазначає заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Між тим, створення Вищого антикорупційного суду підтримують 42% громадян, не підтримують – 20%, а певна частина населення або не розуміє, навіщо цей суд (17%), або не має певної думки (22%).
Як повідомлялось, у дослідженні йшлося також про те, що українські суди зберігають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві: довіряє судам лише 14% населення, тоді як не довіряє – 75%.
Як повідомляло БСІ, понад 100 громадських організацій України звернулись до президента України Володимира Зеленського із запитом про перегляд судової реформи.