Голосіївський суд Києва повернув прокурору обвинувальний акт щодо екснардепа Бакуліна у справі так званих “вишок Бойка”

Оскільки колишній нардеп Євген Бакулін у розшуку, то його мали судити заочно. Прокурор Сергій Бороденко, а також захисники підозрюваного наполягали на призначенні обвинувального акта до розгляду, але колегія суддів Голосіївського районного суду Києва вирішила, що це неможливо через виявлені недоліки.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 10 червня.

Колишній народний депутат Євген Бакулін обвинувачується в участі у злочинній організації, складенні і видачі завідомо неправдивих документів і заволодінні коштами шляхом зловживання службовим становищем і відмиванні грошей у складі злочинної організації.

Йдеться про заволодіння коштами ДАТ «Чорноморнафтогаз» – в сумі 404 млн доларів (еквівалент 3,2 млрд грн), ПАТ «НАК «Нафтогаз України» – в сумі 450 млн грн і закінченому замаху на заволодіння  коштами ПАТ «НАК «Нафтогаз України» – в сумі 5,1 мільярдів гривень.

Бакулін обвинувачується у злочинах проти власності з матеріальним складом, але в обвинувальному акті чомусь було зазначено, що потерпілих у провадженні немає. Водночас є посилання, що кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду державним інтересам на суму 404 млн доларів і 450 млн грн. Однак, хто представляє державні інтереси в даному випадку, також не зазначено.

Мова йде про закупівлю самопідіймальних бурових установок «Україна» та «Петро Годованець». Одна бурова установка обійшлася «Нафтогазу» у 400 мільйонів доларів, при тому, що насправді коштувала 250 млн. Друга бурова установка була закуплена за тією ж завищеною ціною.

СПБУ «Україна» (© Sertan Pehlevan) та «Петро Годованець» (© Steel_rat) 2012 р. Фото: marinetraffic.com

Суд вважає, що такі недоліки обвинувального акта виключають можливість прийняття матеріалів справи до судового розгляду і повинні бути усунуті прокурором.

Ухвалу про повернення обвинувального акта прокурор має право оскаржити.

Євген Бакулін у 2010-2014 рр. очолював НАК «Нафтогаз України», що є єдиним акціонером ДАТ  «Чорноморнафтогаз». За версією слідства, Бакулін спільно з іншими учасниками злочинної організації спланував і організував закупівлю установок.

У березні 2018 Верховна Рада дала згоду на притягнення тодішнього нардепа до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Бакуліна. У квітні 2018 Бакуліна оголосили у всеукраїнський розшук.

Справа надійшла до Голосіївського суду на початку грудня 2019. Приблизно через два місяці стало відомо, що апеляційний суд скасував арешт рахунку, на який Бакулін начебто отримував «відкат» за «вишки Бойка».

Бакуліна обвинувачують з приводу закупівлі у 2010 році самопідіймальних плавучих бурових установок не безпосередньо у виробника, а через підконтрольні фіктивні підприємства «Highway Investment Processing LLP» та «Rigas Kugu Buvetava» за завищеними цінами і заволодіння державними коштами у сумі більше 400 млн. доларів.

У червні 2018 року одну з фігуранток справи про «вишки Бойка», колишнього провідного інженера відділу закупівель товарів, робіт та послуг Департаменту комерції ДАТ «Чорноморнафтогаз», Анастасію Цибульську засудили до 5 років позбавлення волі умовно.

Наразі самопідіймальні бурові установки залишаються на території окупованого Росією Криму.

  • Незаконно захопивши флот ДАТ «Чорноморнафтогаз» у Криму, Росія здійснює постійні спроби внести до міжнародних баз недостовірні реєстраційні дані на бурові платформи та інші судна української компанії щодо назви, судновласника та прапора країни. Відтак у базах популярних морських онлайнових ресурсів Marinetraffic та Equasis одні і ті ж судна, захоплені в України, «співіснують» з різними даними, або й зовсім відсутні.
  • ДАТ «Чорноморнафтогаз» став першою юридичною особою, щодо якої у квітні 2014 року були застосовані санкції США та ЄС через незаконну анексію Криму РФ. Українські суди наклали арешт на судна флоту ЧНГ. Однак наразі Україні не вдалося внести їх до банку розшуку Інтерполу.
  • 20 вересня 2017 року НАК «Нафтогаз України» і її шість дочірніх компаній подали в суд, сформований при Постійної палаті Третейського Суду в Гаазі, позовну заяву про відшкодування збитків, заподіяних незаконним захопленням Російською Федерацією активів в АР Крим, що на даний момент оцінюються експертами в 5 млрд. дол.