Більшість судів України не має прес-служб або їхня діяльність неврегульована: дослідження

Більшість місцевих і апеляційних судів не мають нормативно-правових актів, що регулювали б діяльність прес-служби суду. А у понад 50% судах відсутні комунікаційні стратегії. Про це йдеться у дослідженні «Прес-служби судів: погляд зсередини», яке оприлюднила ГО «Вектор прав людини», передає Бюро судової інформації. 

Наприкінці 2018 року було проведене опитування 153 співробітників  комунікаційних команд судів. Згідно з опитуванням, прес-служби судів відокремлюють такі групи проблеми та труднощі: брак часу та перенавантаження прес-секретарів судів, брак уваги з боку колег до комунікаційної функції суду, невідповідність освіти, брак знань і навичок, відсутність прес-центру як відокремленого підрозділу, недостатнє матеріально-технічне забезпечення, не налагоджена достатньою мірою внутрішня комунікація, не налагоджена  взаємодія із місцевими ЗМІ, упереджене ставлення до судів, перезавантаження суддів, побоювання суддів публічно комунікувати.

«Помітна тенденція, що чим «вище» ланка суду, тим вище комунікаційна команда оцінює свою роботу. Так, у середньому місцеві суди оцінили свою роботу власних прес-служб на 7 балів, апеляційних ― на 8 балів, Верховний Суд ― на 9 балів. Однією із причин такої тенденції може бути кількість співробітників, що зростає залежно від рівня суду, та, як наслідок, впливає на якість роботи. А також той факт, що в апеляційних судах зазвичай прес-секретар діє як самостійна одиниця, а не за сумісництвом», – йдеться у дослідженні.

Крім того, впровадження посади судді-спікера відбулося майже у всіх судах усіх рівнів. Якщо відсутність посади є, то носить тимчасовий характер.

«Впровадження окремої прес-служби судів апеляційної ланки та посади прес-секретаря в місцевих судах (без покладання обов’язків на інших представників) дозволить підвищити ефективність їх роботи. Через брак часу, невідповідність освіти, відсутність прес-центру як відокремленого підрозділу комунікація між судом та медіа не може відбуватися ефективно. Також важливо, щоб суди керувалися єдиними принципами та стандартами у здійсненні комунікаційної діяльності», — підкреслює директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак.

Самі ж учасники опитування пропонують наступні дії для удосконалення діяльності прес-служб судів:

• запровадження та реалізація єдиної інформаційної політики на всіх рівнях судової гілки влади;
• наявність посади прес-секретаря (–ки) суду як самостійної одиниці;
• функціонування відокремлених прес-служб за стандартизованою моделлю;
• розширення штату прес-служб;
• належне фінансування прес-служб та оплата праці;
• створення міні-прес-центрів для проведення комунікаційних заходів;
• удосконалення порталу «Судова влада України» (зокрема скорочення обмежень для прес-секретарів (–ок) під час роботи з порталом;
• проведення інформаційної роботи серед населення щодо діяльності судів загалом і прес-служб судів зокрема;
• проведення роз’яснювальної роботи серед керівництва судів щодо необхідності проведення комунікаційної роботи;
• налагодження комунікації між прес-службою та іншими співробітниками (–цями) суду;
• організація навчальних програм для співробітників (–ць) прес-служб та прес-служб спільно із іншими працівниками (–цями) апарату суду;
• організація майданчиків для обміну досвідом між українськими прес-службами судів й із закордонними колегами (колежанками) у відповідній сфері;
• проведення навчальних програм для медіа щодо судової журналістики;
• запровадження спільних програм взаємодії судів та медіа.