Україна відкрила «промисел» на судна-порушники кримських санкцій
Українські суди арештували 18 суден — порушників режиму закритих портів окупованого Росією Криму. Усього ж у кримінальному провадженні наразі — 343 судна, арешт яких лише питання часу. Наступний крок кримської прокуратури та главку СБУ — звернення до Українського бюро Інтерполу для внесення суден у міжнародну базу розшуку.
Що це за судна та за що їх арештовують і хочуть переслідувати в світовому океані українські правоохоронці?
Кримський главк Служби безпеки України розслідує так зване «кейсове» кримінальне провадження № 42014000000001194. Туди задокументовано потрапили судна, що порушують порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України у Криму та виїзду з неї. Ці судна доправляють вантажі у закриті порти окупованого Криму та вивозять на експорт товари, вироблені на півострові, що також є порушенням українського законодавства та західних санкцій.
Злочини кваліфіковані за статтями 332–1 (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України), 364 (зловживання владою або службовим становищем), 111 (державна зрада) та 110–2 (фінансування сепаратизму) Кримінального кодексу України.
У рамках цього провадження наразі і здійснюються масові арешти суден, що заходили у закриті порти Криму для розвантаження та завантаження різного роду вантажів, проходження процедури «порт-стейт-контролю».
Наприклад, пасажирське судно Erke (IMO 7014581), за даними моніторингу порталу Blackseanews, неодноразово заходило в порти Євпаторії, Севастополя та Керчі. У 2015 році обслуговувало поромну лінію Євпаторія — Зонгулдак (Туреччина).
Цікаво, що на офіційному ресурсі Міжнародної морської організації, яка присвоює суднам номери IMO, немає даних про цей плавзасіб. За даними системи Equasis, судно з таким номером ІMО та назвою належить ліберійській компанії Pastel Holdings LTD, а менеджером судна є турецька компанія Sari Denizcilik Nakliyat.
Ще одне арештоване судно — Princess Maria (IMO 7528556), яке, за даними IMO, наразі належить ліванській компанії Al Maria Maritime. За даними досудового розслідування, судно заходило у закриті порти Криму щонайменше п’ять разів упродовж 2016–2017 років. Водночас, як свідчить моніторинг Blackseanews, судно з 2015 року займалося експортом кримського зерна, яке вантажилось у порту стивідорної компанії «Авліта», що належала олігарху Рінату Ахметову. Судно позбавлено прапору Коморських островів з лютого 2019 року.
Ще одне судно — Coral C (IMO 8911413). У реєстрі ІМО вказаний судновласник — компанія Ocean Blue Shipping One LTD, зареєстрована в Туреччині. Це судно з 2016 по 2018 рік вивозило пшеницю та ячмінь із портів Севастополя, Керчі і Феодосії до Албанії, Єгипту та Лівану.
З серпня 2018 року судно було позбавлено прапора Сьерра-Леоне за незаконні заходи в закриті порти Криму.
Судно Melody (IMO 8800298, прапор Камеруну), за даними Міжнародної морської організації, належить компанії NFS Shipping INC, зареєстрованій у оффшорі Сент-Кітс і Невіс. Це танкер, який за даними «чорного списку» Blackseanews, був у з липня 2014 по березень 2015 заходив в Керч. З 2015 року у Керченській затоці виключав систему АІС, вказуючи напрям на Темрюк (місто в РФ).
Ще одне «яскраве» судно — «Нефтерудовоз-50М», що належить російській компанії «Волготранс». Дозвіл на його арешт надав Херсонський міський суд ухвалою від 27 листопада 2019 року, яка наразі в закритому доступі.
За матеріалами справи, судно «Нефтерудовоз-50М» щонайменше 22 рази заходило до закритого Україною порту Керч (приватний термінал Камиш-бурун) з вантажем ільменітової руди (вагою від 3000 до 3200 тонн щоразу) для її постачання на титановий завод у Армянську (філія компанії «Юкрейніан кемікал продактс», бенефіціаром якої є Дмитро Фірташ).
«Кримський Титан» — хімічний завод українського олігарха Дмитра Фірташа в окупованому Армянську, для роботи якого потрібна ільменітова руда. Прокуратура АРК розслідує два кримінальних провадження щодо виробничої діяльності Армянського філіалу ПрАТ «Юкрейніан кемікал продактс»: щодо порушення екологічного законодавства з 2016 року та за фактами забруднення атмосферного повітря після викидів хімічних речовин у серпні 2018 року. В січні 2019 року в Криму після півтора місяці простою відновив роботу завод «Кримський титан», зупинений після появи сильних хімічних викидів, що призвело до екологічної катастрофи на півночі півострову.
Нижче наводимо повний список із 18 арештованих судами плавзасобів-порушників:
- Nadalina (за даними Equasis, з 1 травня 2020 змінило назву на Lady Abeer), ІМО 8215754, прапор Республіки Того;
- «Princess H», ІМО 8411190, прапор Сьерра-Леоне;
- «Нефтерудовоз-50М» (Nefterudovoz 50М), ІМО 8726155, прапор РФ;
- Bellatrix, ІМО 8230405, прапор Болівії;
- Nezha, ІМО 7392593, прапор Союз Коморських островів;
- Altera 1, ІМО 8012114, прапор Танзанії;
- Melody, ІМО 8800298, прапор Камеруну;
- Coral C, ІМО 8911413, прапор Республіки Того;
- Princess Maria, ІМО 7528556, прапор Республіки Того;
- Erke, IMO 7014581, прапор Танзанії;
- Goeast, ІМО 7526924, прапор Союзу Коморських островів;
- General, ІМО 7218400, прапор Сирії;
- Souria, ІМО 9274331, прапор Сирії;
- «Казак» (Kazak), IMO 9202467, прапор РФ
- «Надежда» (Nadezhda), IMO 8611221, прапор РФ;
- «Волжский-8» (Volzhskiy 8), ІМО 8883238, прапор РФ;
- «Сормовский-48» (Sormovskiy-48), ІМО 8226428, прапор РФ;
- Pawell, ІМО 8315499, прапор Сирії.
Пресслужба прокуратури АРК повідомляє, що за останні роки спостерігається істотне зменшення кількості іноземних суден (крім прапора РФ), що заходять до закритих портів Криму: із 162 до 15 на сьогоднішні. Більше того, іноземні судна з провідних морських держав до Криму тепер не заходять взагалі. Натомість, порушують законодавство переважно судна під прапором Росії, інколи — Сирії, Єгипту, Лівану, тобто країн, з якими відсутня міжнародна співпраця на цьому напрямі.
У розслідуванні «Флот «Чорноморнафтогазу»: як Росія плутає сліди своїх злочинів у Криму» ми детально розповідали, як і чому прокуратурі та не вдалося внесення до банку даних Інтерполу понад два десятки суден державної компанії, які були вкрадені Росією внаслідок окупації Криму.
Поза тим керівник прокуратури АРК Ігор Поночовний зауважив, що переписка щодо внесення суден «Чорноморнафтогазу» до розшукової бази Інтерполу велась кілька років тому, тож робота у цьому напрямку потребує перезавантаження.
«Ми зараз поновимо цю роботу, щоб отримати більш свіжу інформацію від самого Інтерполу — чого їм не вистачає для того, щоб ці судна були у базі міжнародного розшуку. Взагалі з питаннями міжнародного розшуку ситуація складна, оскільки Інтерпол як єдина така організація, яка може розшукувати по всьому світу, самоусувається від питання розшуку воєнних злочинців, пов’язаних з Кримом», — каже прокурор АРК Ігор Поночовний.
Нагадаємо:
- В липні 2014 року Україна офіційно закрила порти Криму для міжнародного судноплавства. Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури від 16.06.2014 р «Про закриття морських портів» були закриті морські порти Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта і Євпаторія, а всі документи, видані капітанами морських портів з 15 липня 2014 року, є незаконними.
- Порти Криму і Севастополя внесені до санкційних списків ЄС та США. Для обходу санкцій використовується схема позапортової — рейдової перевалки вантажів у Керченській протоці або нейтральних водах з подальшим транспортуванням до закритих портів Криму.