ОАСК скасував люстрацію головного слідчого МВС часів Януковича

Окружний адмінсуд Києва ухвалив прибрати з реєстру осіб, щодо яких застосовано люстрацію, Миколу Чинчина. З 2013 по 2014 роки очолював Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ.

Про це йдеться у рішенні Окружного адміністративного суду Києва від 4 січня.

З 2010 року Чинчин працював у донецькій, київській та Генеральній прокуратурі України. У 2013 був призначений на посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС. У серпні того ж року очолив ГСУ. На посаді залишався до кінця лютого 2014 року.

Після Революції Гідності Микола Чинчин був внесений до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», тобто «люстрацію».

Чинчин (ліворуч) і колишній очільник МВС Віталій Захарченко (праворуч) у 2013 році ФОТО: МВС

У вересні 2020 року Микола Чинчин був кандидатом на посаду головного спеціаліста Департаменту персоналу МВС. Про що подав відповідну декларацію. Але через те, що він перебував у списку «люстрованих» осіб, йому було відмовлено.

Суддя Наталія Шевченко вирішила, що не є доведеним, що Чинчин сприяв узурпації влади президентом Віктором Януковичем, підриву основ нацбезпеки та порушенню прав людини.

ОАСК вирішив, що потрібно визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України, яким Чинчину відмовлено у призначенні на посаду головного спеціаліста Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України на період дії карантину шляхом укладення контракту про проходження державної служби.

А також зобов’язати МВС звернутися до Міністерства юстиції України про вилучення відомостей щодо Чинчина з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». Рішення набере законної сили, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу.

Як нагадує «Українська правда», у період Майдану Чинчин запам’ятався тим, що був одним зі спікерів силовиків у гучних справах, пов’язаних з Революцією гідності. Зокрема, про напад на журналістку Тетяну Чорновол і «автомайданівця» Дмитра Булатова.