ЗМІ потребують відкритих та зрозумілих судів, – опитування

ЗМІ потребують відкритих та зрозумілих судів — коли можна оперативно отримати коментар чи роз’яснення по справі. У свою чергу, суди, часто через завантаженість, не мають достатніх ресурсів це забезпечити. Про це, зокрема, йдеться у дослідженні «Суди та ЗМІ: досвід співпраці. Результати всеукраїнського онлайн-опитування журналістів і журналісток щодо співпраці з судами», яке оприлюднила ГО «Вектор прав людини», передає Бюро судової інформації. 

У опитування взяли участь 72 журналістів (–ок). Мета опитування ― виявити наявні проблеми у комунікації між ЗМІ та прес-службами судів (або комунікаційними командами судів).

Майже 69% опитаних журналістів особисто висвітлюють судову тематику. Водночас у решти 31% майже 85% вказали, що хотіли б писати про судову систему загалом чи деякі судові процеси зокрема.

«Це свідчить про неабияку зацікавленість ЗМІ до цієї тематики. Журналістам, що бажають присвятити свій час судовій тематиці, для цього особисто бракує: юридичних знань, зацікавленості цільової аудиторії в подібних матеріалах, цікавих судових справ, зацікавленості редакції у публікації подібних матеріалів тощо», – йдеться у дослідженні.

Найбільш цікавими для висвітлення у сфері судочинства для журналістів, які висвітлюють судову тематику, є такі теми: корупція та справи, у яких обвинувачуються у злочинах високопосадовці, кримінальні новини, перебіг судової реформи та робота судової системи, резонансні справи, включно зі справами Майдану, справами, порушених проти громадських активістів та справами, що стосуються інтересів суспільства та захисту прав людини. Ця тематика майже повністю збігається із тією, що на думку журналістів, є найбільш цікавою пересічним громадянам у судових процесах та ситуацією з судовою системою.

З аналізу відповідей усіх журналістів відстежується чіткий запит суспільства на справедливе судочинство та відповідне покарання тих, кого воно вважає винним (як-от певні політики, підозрювані в корупції тощо). Саме до пошуку таких історій та прикладів судових справ журналісти мають найбільшу зацікавленість.

На думку представників ЗМІ, що мають досвід висвітлення судової тематики, найчастіше людям є незрозумілими такі питання: затягування судових процесів, стадії судового процесу, стадія досудового розслідування, мотивація та суть судових рішень, строки у судовому процесі, різниця між обранням запобіжного заходу та розглядом справи по суті, судова реформа та її наслідки, принцип невинуватості, різниця  між законним і справедливим рішенням суду.

«Цей перелік може лягти в основу просвітницької діяльності судів та їхніх прес-служб», – вважають автори дослідження.

Не зважаючи на внесені зміни до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», журналістам продовжують забороняти проводити фото- та відеофіксацію портативними засобами.

Майже 95% журналістів (–ок), які мають досвід висвітлення судової тематики, використовують Єдиний державний реєстр судових рішень. Найчастіше журналісти (–ки) скаржаться на те, що веб-портал http://reyestr.court.gov.ua часто не працює через технічні причини, на незручний пошук справ, на оприлюднення не всіх ухвал суду по справі та на невнесення всіх судових рішень. Опитані журналісти (–ки) висловили такі побажання до функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень: покращити використовність (веб-юзабіліті) порталу, не приховувати інформацію, яка не стосується персональних даних, наприклад, адресу здійснення злочину тощо, покращити і диверсифікувати пошук (зокрема, за номером кримінального провадження (Єдиний реєстр досудових розслідувань), передбачити можливість формування автоматичного статистичних даних, створити відеоінструкцію, збільшити потужності ресурсу, швидше завантажувати справи у реєстр.

Журналісти (–ки), які висвітлюють судову тематику, в середньому оцінили ефективність роботи прес-служби судів на 5, 8 балів з 10 можливих, тоді як журналісти (–ки), що не мають досвіду висвітлення судової тематики, в середньому оцінили ефективність роботи прес-служби судів на 4, 3 бали з 10 можливих.

«Можна припустити, що безпосереднє висвітлення судової тематики журналістами (–ками) сприяє кращій оцінці роботи прес-служби суду. Варто зазначити, що самі співробітники (–ці) комунікаційних команд судів оцінюють свою роботу у такий спосіб: прес-служби судів місцевого рівня ― 6,92 бали, прес-служби судів апеляційного рівня ― 7,89 балів, прес-служба Верховного Суду ― 9 балів. Такий дисбаланс свідчить про неспівпадіння очікувань представників (–ниць) ЗМІ та співробітників (–ць) комунікаційних команд судів щодо роботи прес-служб судів», – йдеться у дослідженні.

На думку журналістів, які мають досвід висвітлення діяльності судів, аби функціонування прес-служб судів було корисним для журналістів (–ок), вони мають: налагоджувати більш тісну співпрацю із журналістами (–ками) та громадськістю (зокрема, через очні зустрічі); надавати коментарі про важливі судові справи; повідомляти про важливі судові справи з допомогою електронної пошти та телефоном (якщо є така можливість); регулярно оновлювати сайт суду новою та важливою інформацією; організовувати брифінги чи прес-конференції з суддями; висвітлювати процес реформування судової системи; сприяти в організації коментарів із суддями; організувати тренінги для суддів щодо співпраці з журналістами, інформувати про місце та час судових засідань та їхні зміни; оприлюднювати статистичні дані щодо діяльності суду; сприяти дозволу на фото- та відеофіксацію судового процесу; готувати прес-релізи щодо цікавих та резонансних справ, зокрема з роз’ясненням «людською мовою» рішення суду; організовувати просвітницьку роботу судів; оперативно надавати відповіді на усні та письмові запити журналістів; вести роботу у соціальних мережах, зокрема відповідати на повідомлення у них; готувати інформаційні дайджести з інформацією про важливі судові справи; створити у співпраці з журналістами (–ками) єдині відкриті правила комунікації зі ЗМІ для суддів; надавати своєчасне спростування інформації, якщо така поширилася; проводити практичні семінари для журналістів із питань права та функціонування судової системи; інформувати про нетипові цікаві справи, що розглядаються; здійснювати координацію уповноважених спікерів судів; проводити публічні заходи (брифінги, круглі столи тощо) із залученням суддівського корпусу; надавати звіти про роботу суду та перебіг резонансних справ; допомагати організовувати роботу журналістів у судах.

Для покращення спроможності ЗМІ висвітлювати діяльність судів варто проводити навчання щодо таких тем: основи права, судоустрій України та реформа судової системи, процесуальне право, практика ЄСПЛ і її використання українськими судами, правовий статус журналіста (–ки) у судовому процесі, особливості судової журналістики, специфіка роботи з Єдиним державним реєстром судових рішень, судовий моніторинг, навчання, об’єднані за змістом справ, що розглядаються.

Не всі журналісти (–ки) розуміють різницю між механізмом транслювання судових засідань технічними засобами судів та проведенням в залі судового засідання фільмування, теле-, відеозапису або трансляцією, що ведеться зі зали суду журналістами чи іншими відвідувачами судового засідання. Той факт, що значна частина (35, 2%) від усіх опитаних  журналістів (–ок) взагалі не знають про механізм транслювання судових засідань технічними засобами судів, та те, що 60, 3% від знаючих про його існування не користуються цим механізмом у професійній діяльності, свідчить про потребу проведення інформаційної та навчальної діяльності за даною тематикою.

Нагадаємо, опитування прес-служби судів показало, що більшість місцевих і апеляційних судів не мають нормативно-правових актів, що регулювали б діяльність прес-служби суду. А у понад 50% судах відсутні комунікаційні стратегії.