П’ять років позбавлення волі: Верховний суд підтвердив покарання для організаторки «референдуму» на Донбасі

Мешканка Краматорська отримала 5 років позбавлення волі за те, що була головою «виборчої комісії» при проведенні так званого «референдуму» на Донбасі у 2014 році. Покарання підтвердив Верховний суд.

Про це повідомляє Бюро судової інформації з посиланням на постанову Верховного суду від 11 лютого 2020 року.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду залишив у силі покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі для обвинуваченої за частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу України («Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»).

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 21 грудня 2018 року жінку визнали винною. Вона отримала 5 років позбавлення волі, однак це покарання пом’якшили до 3 років іспитового терміну.

Вироком Донецького апеляційного суду від 14 березня 2019 року вирок першої інстанції скасовано в частині її звільнення від відбування покарання. Тобто покарання у вигляді реального позбавлення волі набрало законної сили.

Захисник засудженої подав касаційну скаргу, щоб пом’якшити покарання, але безуспішно.

За матеріалами провадження, у квітні 2014 року в Краматорську жінка приймала активну участь в організації та проведені незаконного референдуму щодо створення на території Донецької області так званої «ДНР». Вона була головою «виборчої комісії» — організовувала та керувала «виборчою дільницею».

• Зазвичай, обвинувачені за статтею 110 ККУ через проведення «референдуму» на Донбасі у 2014 році отримують «умовне покарання». За даними з судового реєстру, тільки у лютому 2020 року суди Донецької та Луганської областей ухвалили щонайменше 9 вироків з іспитовими термінами для обвинувачених у сприянні проведенні «референдуму».
• «Створення терористичної групи чи терористичної організації» — так звучить стаття Кримінального кодексу, за якою кваліфікували провадження щодо Валерія Гінзбурга. Чоловіка затримали та взяли під варту без права застави у 2014 році. Однак щойно обвинувальний акт надійшов до суду — прокурор зажадав повернути документ і відпустити обвинуваченого на свободу. Справу не розслідували так довго, що вийшли строки, і провадження довелося закрити. Матеріали провадження досліджувало «Бюро судової інформації».