Євгенія Закревська про справу Гандзюк: «Абсурд, коли добровільно прокуратура відмовляється дозбирати докази»

Офіс генерального прокурора раптово завершив розслідування нападу на Катерину Гандзюк, хоча слідство мало ще три місяці. Адвокат потерпілої сторони Євгенія Закревська називає ці дії передчасними і вважає, що вони свідчать про роботу в інтересах підозрюваних. Також вона зазначає, що затримані раніше ні Левін, ні Павловський не надали показів, які допомогли б розслідуванню. А у справі бракує оголошених підозр поліцейським, які допомагали Олексію Левіну.

27 квітня було завершено досудове розслідування у провадженні щодо нападу на Катерину Гандзюк. Голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера у прокуратурі називають замовником нападу. Він, а також помічник-консультант депутата цієї ж ради Олексій Левін разом з адвокатами повідомлені про завершення слідства і можуть ознайомитися з матеріалами провадження.

Завершення розслідування викликало акцію протесту під Офісом Президента. Активісти ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» вимагали звільнення генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Свою думку про раптове завершення слідства висловила адвокат потерпілої сторони Євгенія Закревська в інтерв’ю Бюро судової інформації.

— У чому загроза для справи в тому вигляді, в якому її прокуратура збирається направити до суду?

— Прокуратура, фактично, відмовилася збирати докази вини Мангера. В тому стані, як справа є зараз, це є, фактично, той стан, який був до екстрадиції Левіна. Тобто вся історія навколо Левіна і необхідність його екстрадування для проведення комплексу слідчих дій, для того, щоб провести не тільки гласні слідчі дії, а також і негласні слідчі дії, комплекс спецоперацій, щоб отримати докази проти Мангера, він не був реалізований.

Не був реалізований не через те, що не вистачило часу чи не змогли, чи ще щось. А, фактично, прокуратура від цього відмовилася. Вчора під Офісом Президента, коли там проводили акцію друзі Каті, вийшли заступник генерального прокурора Симоненко і прокурор, старший в групі прокурорів. І зазначили, що вони спробували, в них не вийшло, і вони вважають, що вичерпали всі засоби збирання доказів.

— Про що може свідчити раптове завершення розслідування?

— Це такий абсурд, який я, якщо чесно, вперше чую. Не було такого. Коли добровільно, самостійно, прокуратура відмовляється дозбирати докази. При тому, що цей термін, три місяці, теж, можна сказати, великою кров’ю було отримано. Тому що потрібно було переламати ситуацію, яку створили ще за часів Луценка, коли поставили слідство цейтнот. І публічно про це говорили, і в суді про це говорили, і зазначали наскільки це важливо для слідства. Пройшло буквально кілька тижнів після того, як змінився заступник генерального прокурора, який вів справу Каті. І все. Кардинально змінена позиція, вже нічого не треба, і немає ніяких перешкод завершити розслідування і відправляти справу до суду.

У мене таке питання: а навіщо було тоді весь цей час зупиняти розслідування, чому не виділити справу по Мангеру ще в серпні минулого року? Це повністю зруйнувало логіку розслідування. І позицію прокуратури по цій справі. І воно настільки нелогічно і аномально, що я не бачу тут інших причин, як якісь підкилимні домовленості безпосередньо з підозрюваними. Тому що захист постійно саме так і говорив: передайте справу до суду зараз. Не треба збирати далі ніяких доказів. Передавайте справу до суду зараз. В принципі, це зараз і зроблено.

В мене, як в представника потерпілих, і в нас така спільна позиція, що так, це зроблено саме в інтересах підозрюваних. Тому що при здоровому глузді і при пам’яті як можна відмовлятися взагалі, не отримавши показів фігурантів на головного замовника. Як можна відмовлятися від навіть спроб отримання цих показів. При тому, що були заплановані певні слідчі дії, комплекс слідчих дій, які потрібно було реалізувати.

— Що ще потрібно було зробити слідству перед тим, як закінчувати досудове розслідування?

— Від нас було клопотання про проведення слідчих дій, так і сама прокуратура планувала. І от, буквально за кілька днів вони вирішили, що все, їм достатньо. Я думаю, що найближчим часом дізнаємося, що мало статися за ці дні, що настільки пришвидшило оце рішення. Я думаю, що це жодного відношення до інтересів слідства не має. Ніякого.

Були подані клопотання про зміну запобіжного заходу Мангеру, процесуальні дії, про відсторонення його від посади, були подані про серію допитів, одночасних допитів, слідчих експериментів, це те, що можна зазначити. Певний комплекс, з моєї точки зору, навіть його розголошення є не дуже правильним.

— Що можна зробити на даному етапі, щоб справа не розвалилася в суді?

— На етапі ознайомлення з матеріалами справи ми, звісно, також можемо подавати клопотання. Ми будемо намагатися подавати клопотання про доведення певних моментів, але частина того, що можна було б зробити, вже точно втрачена. Тому що негласні слідчі дії вже провести не можна.

І прокуратура сама відрізала цей шлях, коли під час судового розгляду можна додатково залучати якісь інші докази, тому що не встигли, час розслідування був обмежений. А коли вона сама відмовилася від того часу досудового розслідування, який залишався, який сама ж прокуратура ще місяць тому такими зусиллями виборювала.

— Які дії слідство встигло зробити з екстрадованим Левіним та затриманим Павловським?

— Я не можу сказати, що з ним взагалі нічого не було зроблено. Очевидно, що вони формально провели допити, формально отримали від нього відмову від проведення слідчих дій, ще якісь формальні речі зробили. Але це не результат. Це не вичерпання засобів для отримання цього результату. І там же не тільки Левін, у нас же є ще Павловський. По Павловському також було заплановано певний комплекс дій. І якщо він не виконує умови угоди, а він так до цього часу і не виконав умови угоди, то мала бути відмова від угоди з ним, перекваліфікація і так далі. Цього всього нічого не зроблено. В нас наступне засідання по Павловському 4 травня. І щодо цього засідання Симоненко прокоментував: ну суд же ж його відкладає. Це настільки просто, дитячий садочок. Це не те, що нереалізація якоїсь стратегії, а самоусунення.

Звісно, що в нас ще немає підозр по Рищуку, Гордєєву. Тобто по тим правоохоронцям, які з Національної поліції попереджали Левіна про те, що йому можуть пред’явити підозру. Підозри ще можна висувати, а от слідчі дії щодо обвинувачених вже проводити не можна.

Нагадаємо:

• 31 липня 2018 року на керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк напали біля під’їзду її будинку. Її облили концентрованою сірчаною кислотою, у результаті жінку було госпіталізовано з хімічним опіком. 4 листопада Гандзюк померла в київській лікарні, де вона лікувалася після нападу. Після цього слідчі змінили кваліфікацію нападу на неї на завершений злочин – по п.4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 ККУ (умисне вбивство, вчинене групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, за замовленням). П’ятеро нападників на херсонську активістку Катерину Гандздюк, включаючи організатора і виконавців, пішли на угоду зі слідством і визнали себе винними.
• Покровський районний суд Дніпропетровської області затвердив угоди зі слідством п’ятьох фігурантів справи вбивства радниці міського голови Херсона Катерини Гандзюк — Сергія Торбіна, Микити Грабчука, Віктора Горбунова, В’ячеслава Вишневського, Володимира Васяновича. Організатора нападу Сергія Торбіна засудили до 6,5 років ув’язнення.
• Микита Грабчук, який виливав кислоту, отримав 6 років. Вячеслав Вишневський, той, хто віддав сигнал обливати та Володимир Васянович, той, хто привіз виконавців на місце нападу, отримали по 4 роки. Віктор Горбунов, який купив кислоту – 3 роки. Ігор Павловський на свободі, справу проти нього передали до суду. Олексій Левін, якого вважають замовником, втік з України. У січні 2020 року його.
• У січні 2020 року правоохоронці Болгарії разом з представниками Офісу Генерального прокурора затримали Левіна. У березні Печерський суд Києва взяв Левіна під варту.
• Ігор Павловський — експомічник колишнього народного депутата Миколи Паламарчука. 
• За попередньою версією слідства, Павловський був одним із тих, хто знайшов або запропонував виконавців нападу на Гандзюк. За підозрою у співорганізації нападу на Катерину Гандзюк Павловського затримали 12 листопада минулого року. Після півроку слідчих дій у квітні 2019 року Павловському пом’якшили підозру: з організації злочину — на приховування. За це, нібито, Павловський мав дати цінні свідчення у справі. Невдовзі його відпустили під домашній арешт. Після угоди зі слідством Павловський почав ігнорувати судові засідання.