Черга на скасування. Які вироки Антикорупційного суду будуть переглянуті через рішення КСУ

Вищий антикорупційний суд

У розкладі Вищого антикорупційного суду вже сформувалася черга на перегляд ухвалених ним раніше вироків про недостовірне декларування. Є навіть справа, в якій самого вироку немає, але перегляд запланований.

Стаття 366–1 («Декларування недостовірної інформації»), яка передбачає відповідальність за брехню в деклараціях, а також за їх умисне неподання, з’явилася в Кримінальному кодексі у 2015 році. Спочатку мінімальне покарання за нею становило позбавлення волі на строк до 2 років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

У 2017 році відповідальність була змінена. Крім позбавлення волі, засуджені могли отримати штраф чи громадські роботи. У такому вигляді стаття проіснувала до жовтня 2020 року.

Рішенням Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року кримінальна відповідальність за недостовірне декларування була скасована. А Кримінальний процесуальний кодекс передбачає можливість перегляду судових рішень, які набрали законної сили, за виключними обставинами, серед яких і є рішення КСУ.

Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами можна подати протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, тобто на це у засуджених залишається ще кілька днів.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень Бюро судової інформації знайшло п’ять вироків, винесених Вищим антикорупційним судом.

Нардеп Бобов: гроші, нерухомість, бізнес

Заяву про перегляд подав засуджений Геннадій Бобов, колишній народний депутат, який у деклараціях з 2015 по 2018 роки не вказав низку об’єктів декларування. Це були: фінансові зобов’язання у розмірі 52 млн грн, нерухомість за кордоном вартістю 2,32 млн швейцарських франків, наявність у власності приватного підприємства з часткою у статутному капіталі 98,2 %, що у грошовому еквіваленті сягає понад 467 тисяч гривень. Бобов визнав провину та пішов на угоду зі слідством.

Вищий антикорупційний суд 26 лютого 2020 року затвердив угоду та ухвалив вирок, однак 25 листопада перегляне його. Зважаючи на рішення КСУ та практику суду у двох аналогічних ситуаціях, вирок буде скасований.

Геннадій Бобов, фото: slovoidilo.ua

Повна реабілітація

Справа колишньої голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової також очікує перегляду в антикорсуді. Але вироку щодо неї немає. Навпаки, суд 25 травня 2020 року закрив провадження за обвинуваченням Гаврилової у недостовірному декларуванні у зв’язку з тим, що скінчилися строки для притягнення її до кримінальної відповідальності.

«Справа в тому, що провадження було закрите на підставі спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. І це не є реабілітуюча обставина. А після рішення КСУ, яким скасована відповідальність за недостовірне декларування, виникли підстави для перегляду цього рішення. Тобто зміни підстави для закриття провадження», — сказав у коментарі БСІ адвокат Лідії Гаврилової Ярослав Білявський.

Голові Держаудитслужби у 2018 році повідомили про підозру у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За даними досудового слідства, Гаврилова упродовж 2015–2017 років отримала у власність активи, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами та вартість яких значно перевищує її законні доходи.

Йшлося про придбані об’єкти нерухомого майна в Києві (квартира, два паркомісця), позашляховик (2016 року випуску), меблі, техніку, золоті злитки та готівку — в сумі 112,8 тисяч доларів та 8,5 тисяч євро, які відшукали й вилучили детективи НАБУ під час обшуку квартири за місцем проживання чиновниці. Але справу про незаконне збагачення ВАКС закрив, оскільки Конституційний суд визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення.

Крім того, слідство звітувало, посадовиця внесла завідомо недостовірні відомості до щорічних е-декларацій за 2015 (понад 2,86 млн грн) та 2016 роки (понад 4,67 млн грн).

Також не зазначила автівку та два паркомісця, власником яких є її колишній чоловік, із яким сімейні стосунки фактично не припинені.

Лідія Гаврилова, фото: slovoidilo.ua

Справа Зої Пономарь

Зоя Пономарь працювала в Апеляційному суді Дніпропетровської області.З особистих переконань відмовилася отримувати електронний цифровий підпис, через що подала декларацію в паперовому вигляді. Вироком від 28 травня 2020 року Пономарь була оштрафована на 51 тисячу гривень.

Не всі судді колегії погодилися з думкою, що Зоя Пономарь заслуговує на покарання. Суддя Крикливий виклав окрему думку про те, що суддя мала право обирати отримувати їй електронний цифровий підпис чи ні. А декларацію вона таки подала.

Така ж окрема думка була від судді Чорненької, коли справа Зої Пономарь була в апеляції.

Зоя Пономарь у засіданні

Крім згаданих нами справ, вироком Апеляційної палати ВАКС від 5 жовтня 2020 року був визнаний винним суддя у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області Олександр Бараннік. Він також подав паперову декларацію замість електронної. У розкладі ВАКСу його справи на перегляд ще немає. Однак відкрито касаційне провадження на вирок другої інстанції.

Переглянуті та скасовані

Станом на 20 листопада 2020 року, Вищий антикорупційний суд вже скасував два своїх вироки за статтею 366–1 ККУ. Це були: справа колишньої судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Надії Посунся, а також вирок Роману Тимківу, директору ДП «Львівський бронетанковий завод».

Надія Посунся не подала електронну декларацію з особистих переконань — відмовилася отримувати електронний цифровий підпис, однак направила в НАЗК паперовий варіант декларації. Через те, що ЗУ «Про запобігання корупції» вже не передбачав такий спосіб декларування, суд визнав її винною та оштрафував на 51 тисячу гривень.

Надія Посунся після засідання у ВАКС від 10 листопада 2020 року

А Роман Тимків у деклараціях за 2017–2018 роки не вказав компанію «Aventa Investment Limited» (Беліз) зі статутним капіталом 50 000 доларів США та квартиру у Відні (Австрія), яка належить члену його сім’ї. Таким чином, подав недостовірні відомості, які відрізняються від правдивих на 4,7 мільйони гривень. Тимків пішов на угоду зі слідством та повністю визнав провину. Вищий антикорсуд оштрафував його на 51 тисячу гривень та заборонив займатися діяльністю, пов’язаною з управлінням державними підприємствами протягом трьох років.

Роман Тимків, фото: slovoidilo.ua

Читайте також: